|
Версія для друку На головну Пообіцяли працювати Марина Тішкова. Скінчився
надспекотний липень, а з ним — і пристрасті в сесійній залі: у вівторок, 23
числа, депутати розійшлися на так звані канікули орієнтовно до 21 серпня. На
обурення громадськості Голова ВР Р. Стефанчук заявив, що про жоден відпочинок
не йдеться, мовляв, працюватимуть у комітетах і завжди напоготові, аби
зібратися на пленарне засідання. ЗАГАЛОМ перше півріччя в парламенті минуло досить-таки
насичено, хоча й без бійок. Комітет виборців України підбив підсумки роботи
депутатів. Так, зросла кількість пленарних засідань: їх відбулося 34 порівняно
з 19 торік (втім, позаторік було 48). За цей час ухвалено 70 законів, більшість
яких стосувалася зовнішньополітичних, євроінтеграційних питань та сфери безпеки
й оборони. Кожен п’ятий здобув понад 300 «за». Найбільшу підтримку мали
«формальні» проєкти законів щодо продовження воєнного стану і мобілізації. «Монокоаліція»
наказала довго жити: «слуги» жодного разу не забезпечили 226 «за», найбільше
голосів зафіксовано на позначці 219. Натомість працює нове неформальне
об’єднання. На таку думку наштовхує статистика голосувань: «слугам» активно
допомагають колеги з груп «Довіра», «За майбутнє», «Платформа «За життя та
мир», «Відновлення України» (обоє утворені депутатами колишньої «ОПЗЖ»). Тим
часом опозиція — фракції «Голосу», «ЄС», «Батьківщина» — та позафракційні не
такі щедрі на підтримку. Втім, їхня робота якраз і полягає в критиці рішень
влади задля напрацювання оптимального з можливого. Останній
пленарний день був наскільки короткий, настільки й насичений. За дві години
роботи депутати встигли продовжити дію режиму воєнного стану та загальну
мобілізацію до 9 листопада, а також заблокувати трибуну. Парламентарі вимагали
поставити на розгляд у другому читанні законопроєкт №8371 щодо заборони
діяльності УПЦ МП в Україні, проти включення в порядок денний якого
проголосували «слуги» з «помічниками». Щоправда, з
проєктом цього документа не все гладко. Зокрема, з критикою поточної редакції
виступила частина релігієзнавців, громадських діячів та Держслужба з
етнополітики і свободи совісті (ДЕСС), висловивши узагальнене побоювання, що
боротьба з впливом ворожої нам іноземної церкви може перетворитися на
політичний піар, чого в жодному разі не варто допускати. Як аргумент, зокрема в
заяві ДЕСС, зазначено що з 1200 поправок депутатів було відкинуто більшість,
які «знесилювали і знецінювали законопроєкт, наповнювали його пустопорожньою
тріскотнею, позбавляли юридичної визначеності». Але «вичистити» все наразі не
вдалося. Наприклад, є
такий припис: ті, хто хочуть встановити зв’язки із забороненою релігійною
організацією (російською церквою), повинні взяти на це спецдозвіл у ДЕСС.
Працівники служби, на яких хочуть покласти такі обов’язки, охарактеризували цю
норму як безглузду і нереальну до виконання, мовляв, хто, як і навіщо даватиме
на це дозвіл. Інші експерти привертають увагу до такого: законопроєкт залишає
відкритим питання, які саме українські юридичні особи вважатимуться
афілійованими з РПЦ. Ці критерії має встановити ДЕСС і оприлюднити на сайті. Та
виникає проблема, як це працюватиме. Якщо служба внесе у список лише керівні
органи УПЦ МП, а громади не чіпатиме, то вийде імітація боротьби. А якщо ж у
переліку опиняться всі юридичні особи включно з парафіями, то у суди
посиплються тисячі позовів з оскарженнями, що затягне час реалізації норми
надовго. І це,
кажуть, лиш дещиця проблем. Тож дехто з експертів «без надії сподівається», що
під час паузи законопроєкт таки доведуть до ладу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Комірне — як ярмо на шию ЧитатиЗГІДНО
з даними Єдиного реєстру боржників, нині налічується 701 051 провадження про
стягнення боргів за комунальні послуги. Від початку повномасштабної війни їх
число зросло на 37% (станом на лютий 2022 року реєстр містив 512 359 записів).
Найбільше боржників на Дніпропетровщині (понад 100 тис. проваджень), на
Харківщині (94,8 тис.) та Донеччині (79,7 тис.). Несплата за опалення стала
причиною відкриття 258,8 тис. проваджень, за водопостачання — 130,2 тис., за
електрику — 67,9 тис. Тим часом Нац-банк оприлюднив прогноз, згідно з яким
можливе поступове підвищення тарифів орієнтовно з наступного року.
Першість за Хмельниччиною ЧитатиСТАНОМ
на 2 серпня, за інформацією Мінагрополітики, зібрано 28 528,1 тис. т збіжжя (25
291,8 тис. т зернових і понад 3236,3 тис. т олійних). Пшениці намолочено 19
440,7 тис. т, ячменю — 4819,8 тис. т, гороху — 451,6 тис. т, ріпаку — 3236,3
тис. т. За площами лідирують аграрії Одещини — 1064,9 тис. га, а за врожайністю
перша Хмельниччина — 65 ц/га. Хлібороби Полтавщини, Одещини, Херсонщини,
Кіровоградщини та Черкащини вже впоралися з ранніми культурами, їхні колеги з
Дніпропетровщини, Харківщини та Херсонщини взялися за збирання гречки та проса.
Розпочалася заміна банкнот ЧитатиПОЧИНАЮЧИ
з 1 серпня Нацбанк вилучає з обігу 500-гривневі купюри 2003-2007 років випуску.
Їх замінюватимуть на новіші, надруковані з 2014-го. Населенню спеціально
здавати «старі» гроші не потрібно, наявними можна розраховуватися без обмежень.
Також наголошуємо, що ані банки, ані соцпрацівники не проводять заміну банкнот
на дому.
Держборг росте ЧитатиУ
РАХУНКОВІЙ палаті повідомили, що доходи загального фонду держбюджету України за
перше півріччя перевиконані на 18,8% і загалом сягнули 913,4 млрд грн. Тим
часом видатків здійснено на 11% менше, ніж було заплановано, — 1 трлн 544,6
млрд грн. Найбільшими отримувачами стали Міноборони — 669,8 млрд грн,
Мінсоцполітики — 221,4 млрд грн, МВС — 180,2 млрд грн. Держборг за вказаний
період збільшився на 13% — до 5,9 трлн грн.
Найбільше дітей у столиці ЧитатиУ
МІН’ЮСТІ підбили підсумки першого півріччя: народилось понад 87,6 тисячі
немовлят. Найбільше у Києві — 9695, на Львівщині — 7923, Дніпропетровщині —
6962. Упродовж січня — червня було укладено понад 72,6 тисячі шлюбів (лідерами
стали Київ — 9392, Дніпропетровщина — 7076, Одещина — 4896). Розлучень майже
вп’ятеро менше — 15,5 тисячі.
Домінує енергетика ЧитатиВІДПОВІДНО
до інформації Мінекономіки, станом на 31 липня у близько 615 тисяч чоловіків є
відстрочка від призову у зв’язку з бронюванням. За галузями економіки найбільшу
частку мають енергетика — 29%, промисловість, виробництво — 15, транспорт — 14,
агропромисловий комплекс — 12, медицина — 6, оборонно-промисловий комплекс —
5%. Мінагрополітики звернулося до обласних військових адміністрацій із
проханням дати можливість підприємствам галузей садівництва, овочівництва та
картоплярства забронювати своїх працівників, адже ці сфери мають критичне
значення.
Зменшилося число абітурієнтів ЧитатиЗАКЛАДИ
вищої освіти отримали заяви на вступ на бакалаврат від 189 тисяч осіб. Для
порівняння, торік цей показник перевищував 282 тисячі — на понад 90 тис.
більше. Зарахування вступників на бюджет триватиме до 10 серпня, на контракт —
до 30 серпня.
Переважають уживані ЧитатиЗА СІМ місяців в Україну було ввезено 228
319 транспортних засобів — на 14,2% більше, ніж торік (майже 200 тис. авто).
Левова частка — 71% — вживані. Найпоширенішими залишаються бензинові авто —
майже кожен другий ввезений, дизельних було 27,5%, електрокарів 13,1%. Середній
вік вживаних машин становив 9 років.
Кошти для підтримки ЧитатиВІД ПОЧАТКУ року за держпрограмою «Доступні
кредити 5-7-9» було надано 13 839 позик на 52,3 млрд грн. Найчастіше кредити
беруть на інвестиційні цілі, на фінансування оборотного капіталу, на
виробництво та перероблення сільгосппродукції. Загалом із моменту старту
програми було підписано 92 803 договори на суму 319,2 млрд грн.
Роковини трагедії Читати29
ЛИПНЯ минуло два роки відтоді, як рашисти влаштували вибух у бараку виправної
колонії в окупованій Оленівці, де перебували українські військовополонені.
Загинули щонайменше 53 захисники «Азовсталі», ще понад 130 були поранені. До
роковин трагедії на майдані Незалежності провели акцію зі вшанування пам’яті
полеглих, на яку прийшло близько тисячі людей. У заході взяли участь родичі та
близькі полонених, бійці «Азову», виступили свідки теракту, директор Музею
Майдану Ігор Пошивайло, командири бригади. Пам’ять загиблих вшанували також
українці за кордоном у різних містах.
Вакцинація триває ЧитатиМОЗ
розпочало додатковий раунд вакцинації проти кашлюка, дифтерії та правця, який
триватиме до кінця року. Дорослі та діти, які не отримали планових щеплень або
ревакцинації, зможуть це надолужити. Як зазначають у міністерстві, попри наявність
вакцин у медзакладах за результатами минулого року рівень вакцинації проти
вищезазначених хвороб серед українців був на 37% нижчий, ніж у країнах ЄС. За
допомоги додаткових заходів планують охопити щепленнями 80% населення.
|