Де зимують птахи

«...Заки море перелечу, крилонька зітру». Журавлі сірі.

НІХТО не буде заперечувати, що пернаті — вірні помічники садівників.

Коли птахи присутні в садку, жодна напасть шкідників не страшна.

А що ми знаємо про цих самовідданих трудівників? Де та як зимують перелітні? Чому не лишаються в теплих краях і повсякчас повертаються до своїх гнізд?

Про все навіть учені не знають. Однак познайомитися трохи ближче з перелітними птахами дуже цікаво.

Стрижі

Тільки ніби дружно шуміли, розрізали стрімким польотом безхмарне блакитне небо і раптом зникли.

Стрижі збиваються в невеликі зграйки, по 10-15 особин, і першими полишають рідні краї молоді птахи. Їхній відліт нерідко трапляється вже наприкінці липня — на початку серпня. Але основна маса стрижів летить на південь Африки і на Мадагаскар наприкінці серпня — на початку вересня, коли у повітрі стає менше мошок. Стрижі харчуються виключно в польоті, і якщо погодні умови змінюються, їм нема чого їсти.

Іноді цих невгамовних пташок плутають із ластівками, проте насправді вони не дуже й схожі. Забарвлення тіла в них повністю темне, за винятком невеликої майже непомітної світлої плями на шийці. Крила серпоподібні. Політ високий та стрімкий, зі швидкістю близько 120 км за годину! І у польоті на відміну від ластівок стрижі ніколи не складають крил.

Стрижі мають ще одну дивовижну особливість. Їхнє нечисленне потомство (в однієї пари зазвичай вилуплюється двоє-троє пташенят) за несприятливих умов (у дощову холодну погоду, коли зникає корм) може впадати у стан заціпеніння. Температура тіла жовторотих стриженят знижується до плюс 20°С, і в такому стані вони можуть перебувати до 10 днів, дозволяючи батькам відлетіти на велику відстань, 50-70 км, у пошуках корму.

Зозулі

Наприкінці серпня покидають рідні краї зозулі. Невтомні мандрівники проводять у місцях літнього гніздування всього три-чотири місяці, потім три місяці в дорозі. Місця зимівлі вони досягають уже в грудні. Де, втім, затримуються теж ненадовго — на три місяці, і знову в дорогу.

Незважаючи на те що у зозуль дуже потайливий спосіб життя, вчені все ж припускають, хоча досі не мають підтверджених даних, що зимують вони у Південній Африці, на Цейлоні, Аравійських островах, в Індії, Індокитаї. Приваблюють птахів у цих краях теплий клімат та великі площі листяних лісів, у яких вони знаходять укриття і харч. А годуються зозулі не тільки комахами, а й пташиними яйцями та лісовими ягодами.

При перельоті зозулі не збираються у зграї, летять поодинці. У польоті загалом (туди і назад) проводять пів року, при цьому рідко роблячи зупинки. Набирають швидкість 70-80 км за годину. Висоту — вночі понад кілометр над землею, вдень трохи нижче, щоб мати змогу на льоту ловити мошок.

Навесні зозулі повертаються на місце гніздування не для того, щоб вити нове гніздо — вони запам’ятовують та шукають той вид птахів, які стали їхніми батьками. Знаходять гніздо, спостерігають за його будівництвом і роблять заміну — швидко, за 10-16 секунд, самка відкладає в нього своє яйце, видаляючи одне з наявних.

Експлуатує зозуля для продовження свого роду близько 300 видів пернатих, які несуть яйця з тим самим забарвленням, що й у неї. Це можуть бути зовсім маленькі пташки, як, наприклад, корольок, мухоловка, і досить великі. Але набагато рідше такі, як дрозди. У кожного виду спільний із зозулею тип розвитку пташенят, спосіб годівлі та відповідне за формою і розташуванням гніздо.

Загалом за період розмноження самка зозулі відкладає близько 10 яєць, і для кожного шукає нових батьків. При цьому трапляється, що в тому самому гнізді підміну роблять кілька різних зозуль.

Лелеки

Наприкінці серпня відлітають до Африки та Індії лелеки. При цьому молодняк і дорослі особини здійснюють переліт окремо. Цікаво, що молоді зграї летять на нове місце зимівлі абсолютно самостійно і при цьому ніколи не збиваються з маршруту.

Політ лелек відбувається переважно над суходолом. Часто вони летять без зупинки, оскільки мають достатній запас енергії і здатність спати безпосередньо в польоті. При цьому сон у них короткий, 10-15 хвилин, але достатній для того, аби перепочити.

Молоді лелеки не завше повертаються із зимівлі. Зафіксовано випадки, коли нестатевозрілі птахи залишалися в Африці на кілька років. І лише набувши достатньо сил, поверталися на гніздування додому.

Гніздо лелека будує добротне, розраховуючи на експлуатацію впродовж 30-100 років. У Німеччині існує гніздо, до якого птахи повертаються вже 381 рік!

Ластівки

На самому початку вересня відлітають на південь ластівки. Свій нелегкий переліт вони роблять у зграях. Першими в дорогу рушають ті, що живуть на півночі, пізніше — ті, що ближче до півдня. Летять вони переважно вдень і дуже швидко, але не переносять холодів і, випадково потрапивши в негоду, нерідко замерзають.

Зимують ластівки в Африці, точніше, на південь від пустелі Сахара, а також на півдні Китаю, у тропічній частині Азії та у передгір’ях Гімалаїв — на береговій лінії річок, на гірських схилах і все частіше — у містах. Пару утворюють один раз і на все життя. Однак самець не завжди зберігає вірність своїй самичці, запліднюючи і сусідніх особин. При цьому самка нерідко висиджує і свої, і чужі яйця, що потрапили до неї в гніздо.

Журавлі

Приблизно за два тижні до осіннього похолодання збираються у кількатисячні зграї журавлі. У середній смузі це може бути кінець серпня, на півдні — початок — середина жовтня. Як тільки всі зібралися, зграя з гучними криками розбігається і відштовхується від землі. Летить клином, на чолі якого досвідчений ватажок.

У своєму перельоті журавлі користаються термалами — теплими потоками повітря, що піднімаються від землі вгору. Уловлюючи їх своїми крилами, птахи заощаджують сили та час — ось чому іноді можна побачити, як журавлі кружляють, піднімаючись дедалі вище.

Мігранти рухаються одним і тим самим маршрутом. У польоті розвивають швидкість до 80 км за годину. Західна Європа, Північна Африка, Іран, Індія, Китай, Ірак — ці граціозні птахи вважають за краще зимувати там, де тепло, безлюдно і є водойми.

Для будівництва гнізда журавель вибирає заболочене місце, недоступне для людини. Має у своєму розпорядженні болотяні купини в оточенні води, в кущах або густому травостої. Годується не лише жабами та мошками, а і ящірками, молодими паростками болотяних рослин, їхніми суцвіттями та ягодами. Наприкінці літа і восени, набираючись сил для польоту, шукає корм на полях — зерно, що впало, молоді паростки озимих.

Журавель — птах вірний: формуючи пару, зберігає її до кінця життя.

Шпаки

Цей вид пернатих вирушає в теплі краї у вересні-жовтні. Іноді їхній відліт розтягується до листопада. Мігрують у зграях. Зимують на півночі Африки, Азії, на півдні Європи.

Мешкають шпаки не тільки у шпаківнях, а й у дуплах, нішах скель, а трапляється, що й у норах ластівок-берегівок. Для більшості з нас ці птахи звичні у чорному забарвленні з білими плямами на крилах. Це шпак звичайний, знаменитий своїм співом. Він імітує пісні соловейка, крик сови та зозулі, голос вивільги і ще кого завгодно.

Проте у природі існують ще інші шпаки, що дивують своїм зовнішнім виглядом — рожевий (живе на півдні), аметистовий (в африканських тропічних лісах), ніжно-бежевий камбоджійський шпак (в Індокитаї). І ще сім інших видів, при погляді на які, не маючи знань про цих птахів, і не зрозумієш, що це шпаки.

Дрозди

У цього виду пернатих розтягнутий період початку міграції. Якщо осінь рання, їхній відліт може початися вже на початку вересня, якщо тепла — ближче до жовтня. І живуть, і мігрують ці птахи частіше поодинці. У польоті розвивають швидкість 70-75 км за годину.

Останнім часом дрозди все частіше оселяються поруч людини і, коли кліматичні умови дозволяють, переходять на осілий спосіб життя. Якщо ж відлітають, то зимують у південній чи західній частині Європи, Північній Африці, Південній та Центральній Азії.

Дрозди знамениті своїми співами. У цієї пташки в запасі близько 85 трелей, а пісні складаються майже з 20 колін — це більше, ніж у соловейка.

Лебеді

Ці граціозні птахи не поспішають на південь. Якщо водойма не замерзає, то лебеді можуть залишитися на зимівлю. Коли ж воду сковують льоди, іншого джерела корму вони не мають, тож їм залишається тільки мігрувати.

Шлях у теплі краї лебеді долають у зграях, вишикувавшись клином, часто — із кількасот птахів. Летять уранці та вдень, на ніч роблячи зупинку, щоб підгодуватися та відпочити. Квартирують на Каспійському, Чорному морях, півдні Греції та Туреччини, на водоймах Азії, тихоокеанських островах.

Вважається, що свій переліт лебеді здійснюють на висоті близько 100 м, однак окремі породи можуть курсувати на висоті 2500 м, а лебеді-кликуни піднімаються до 8000 м.

Цікаво, що в лебедя чи не найбагатше оперення в усьому світі пернатих. Його тіло покриває близько 25 000 пір’їнок. І коли у період линьки перо змінюється, якийсь час птахи не можуть літати.