|
Версія для друку На головну Не стало Олександра Ткаченка Сільськовістяни. ТРЕТЬОГО
січня після тяжкої тривалої хвороби на 85-му році життя помер колишній голова
Верховної Ради України (1998-2000 рр.) Герой Соціалістичної Праці, доктор
економічних наук Олександр Миколайович Ткаченко. Народився
Олександр Ткаченко 7 березня 1939 року в місті Шпола на Черкащині в сім’ї
тракториста машинно-тракторної станції Миколи Миколайовича і колгоспниці
Єфросинії Панасівни. Батько з перших днів Другої світової воював проти
фашистів. Повернувсь аж після перемоги офіцером із нагородами і рубцями від
ран. Мати у важких умовах окупації берегла і виховувала трьох синів. Після
десятирічки Олександр два роки відпрацював слюсарем МТС. 1953-го здобув диплом
вченого агронома у Білоцерківському сільськогосподарському інституті, згодом
закінчив вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Після
завершення навчання у виші молодий фахівець три роки працював за фахом у
Таращанському (Київщина) районному відділі «Сільгосптехніки». 1966 року
здібного спеціаліста обрали першим секретарем Таращанського райкому комсомолу,
через чотири роки — завідувачем організаційного відділу райкому партії,
секретарем, першим секретарем райкому КПУ. За вісім
років під орудою Олександра Ткаченка Таращанський район суттєво зріс
економічно, помітно покращилися умови життя людей. Незабаром, після стажування
в апараті ЦК, талановитого організатора обрали головою Тернопільського
облвиконкому. Із 1985 року
Олександр Миколайович — міністр сільського господарства, голова Держагропрому,
перший заступник голови Ради міністрів УРСР, очільник Міністерства аграрної
політики і продовольства незалежної України, президент українсько-німецького
підприємства «Земля і люди», протягом 16 років обирався народним депутатом
Верховної Ради України шести скликань. У другому скликанні був першим
заступником голови Верховної Ради, в третьому — головою Верховної Ради.
Обирався керівником Селянської партії України. Відстоюючи
інтереси українського села, Олександр Ткаченко перебував в опозиції до
тодішнього президента України Леоніда Кучми, а також учасником відомої
«Канівської четвірки». Коли його запитали, хто в Україні головніший, президент
чи голова парламенту, він із гідністю, по-селянськи мудро, відповів: «Я не
перший, але й не другий». За трудові
успіхи, політичну і державотворчу діяльність нагороджений Золотою зіркою Героя
Соціалістичної Праці, двома орденами Леніна, орденами Жовтневої революції,
Трудового Червоного Прапора, Знаком пошани, орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Останні
тринадцять років життя політик тяжко хворів, пересувався на інвалідному візку.
Поховали Олександра Ткаченка на Байковому цвинтарі в Києві поруч дружини. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Тарифи зросли ЧитатиТОРІК 1 червня уряд підвищив ціни на
електроенергію майже на 70%: замість 1,44 грн/кВт•год стало 2,64
грн/кВт•год. За даними Держстату, це потягло за собою подорожчання
комірного на 12,8%. Зокрема, тарифи на утримання та ремонт житла зросли на
3,4%, водопостачання — на 0,8%, вивезення сміття — на 5,5%, каналізацію — на
0,7%, послуги з управління багатоквартирними будинками — на 3%. Водночас не
змінилися ціни на газ, опалення і гарячу воду.
Приблизний розмір індексації — 13% ЧитатиУ МІНСОЦПОЛІТИКИ заявили, що цього року
передбачається індексація пенсій. Утім, розмір перерахунку сьогодні можуть
сказати лиш приблизно — ймовірно, він сягне 13%. Точні цифри, як зазначили,
стануть відомі в лютому, адже для їх обчислення потрібні «показники
макроекономіки». В міністерстві також запевнили, буцімто пенсіонери будуть
захищені від негативного впливу інфляції.
Втрачено п’яту частину площ ЧитатиУНАСЛІДОК повномасштабної війни станом на
сьогодні не використовується понад 5 млн га орних земель. Загалом від 24 лютого
2022 року Україна втратила 19,3% посівних площ і є найбільш замінованою країною
у світі. Також, згідно з дослідженням, через підрив росіянами греблі Каховської
ГЕС на Херсонщині знищено 92% зрошувальних систем і джерел води (550-600 тис.
га зрошуваних земель), на Запоріжжі — 70%, на півдні Дніпропетровщини,
Миколаївщині — близько 30%. 188 тис. кв. км українських ґрунтів перебувають під
ризиком занапащення та забруднення. Станом на липень минулого року в зоні
бойових дій були зафіксовані лісові пожежі на 298 тис. га та займання на 1,438
тис. га трав’яних екосистем. Згідно з попередніми підрахунками, в результаті
вибухів у повітря потрапило 5,5 млн тонн шкідливих речовин.
Випадки АЧС почастішали ЧитатиТОРІК було зареєстровано 38 випадків
африканської чуми свиней (АЧС), 12 із яких — у диких тварин (постраждало 129
голів), 21 випадок — у господарствах (175 тварин), три випадки у приватному
секторі та на комерційних фермах (253 тварини). Це набагато більше, ніж мало
місце у попередні роки. Так, 2022-го було зафіксовано 10 спалахів, із яких три
— в господарствах, по два — в дикій природі та у приватному секторі й
комерційних фермах. У 2021-му трохи більше. Зокрема, зафіксували 16 спалахів
АЧС, із яких шість — у приватному секторі й на комерційних фермах, по три
випадки — у дикій природі та в господарствах. Асоціація «Свинарі України» і
Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів
створили інтерактивну карту випадків АЧС, із допомогою якої виробники свинини
постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів захворювання.
Переселенці працюють ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінекономіки, торік понад вісім
тисяч роботодавців отримали компенсації за працевлаштування 14 400 внутрішньо
переміщених осіб (ВПО) на загальну суму 181 млн грн. Нинішнього року розмір
відшкодування підвищили: з 1 січня він становитиме 7100 грн на місяць, із
квітня — 8 тис. грн. Крім того, збільшено тривалість виплати компенсації із
двох до трьох місяців (якщо працевлаштовано ВПО із числа осіб з інвалідністю,
то гроші перераховуватимуть упродовж пів року).
Війна і проти нашої культури ЧитатиВ МІНКУЛЬТІ опублікували оновлену
статистику постраждалих від початку повномасштабної війни пам’яток. Так, із 24
лютого 2022 року по 25 грудня 2023-го в 17 областях зруйновано або пошкоджено
872 об’єкти культурної спадщини. Найбільше об’єктів постраждало на Харківщині
(216, у тому числі 10 — національного значення), Одещині (119 та 28
відповідно), Донеччині (111 і 12).
Газовий рекорд ЧитатиДЕРЖПІДПРИЄМСТВО
«Укргазвидобування» повідомило, що впродовж минулого року було введено в
експлуатацію 86 нових свердловин, 24 з яких — із початковим дебітом понад 100
тис. куб. м. Найбільшу запущено торік у квітні: її потужність сягає 580 тис.
куб. м. Із нововведених свердловин уже добули 1 млрд куб. м. «Ми не лише майже
вдвічі перевершили тогорічний показник, а й продемонстрували найкращий
результат за останні понад 20 років (з 2002 року)», — наголошується в заяві
компанії.
Живеться несолодко ЧитатиВ УПРАВЛІННІ ООН з координації
гуманітарних питань повідомили, що 40% населення України — понад 14,6 мільйона
осіб — цього року потребуватиме гуманітарної допомоги. Також війна змусила
близько 6,3 мільйона наших співвітчизників виїхати за кордон, що також
негативно позначилося на економіці.
Оновлено план розмінування ЧитатиЗІ СЛІВ першого віцепрем’єра Ю. Свириденко,
відповідно до змін у Плані пріоритетного повернення сільгоспземель у
господарську експлуатацію очищенню підлягають понад 512 тис. га угідь. Упродовж
минулого року сапери виконали величезний обсяг робіт: було обстежено 274 тисячі
гектарів. Аграріям повернули для обробітку більш ніж 200 тис. га
сільгоспземель. Нагадаємо, найбільші площі замінованих угідь — на Херсонщині
(треба обстежити понад 208 тис. га), Харківщині (майже 160 тис. га),
Миколаївщині (понад 85 тис. га), а також на Дніпропетровщині, Сумщині та
Запоріжжі. Тільки пріоритетне розмінування, за даними Світового банку,
коштуватиме близько 1,5 млрд доларів.
Експорт просідає ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, торішній обсяг
імпорту сягнув 63,5 мільярда доларів, натомість експорту — 36 млрд дол.
Найбільше було ввезено з Китаю — на 10,4 млрд дол., Польщі — на 6,6 млрд дол.,
Німеччини — на 4,9 млрд дол. Дві третини (65%) всього імпорту припали на
машини, устаткування і транспорт — 19,8 млрд дол., продукцію хімічної промисловості
— 11 млрд дол., паливно-енергетичні товари — 10,3 млрд дол. Своєю чергою
Україна найбільше експортувала товарів до Польщі — на 4,7 млрд дол., Румунії —
на 3,7 млрд дол., Китаю — на 2,4 млрд дол. Левову частку становлять продовольчі
товари — на 21,8 млрд дол., метали та вироби з них — на 3,9 млрд дол., машини,
устаткування і транспорт — на 2,9 млрд дол.
|