• Із поетичного зошита

Українська земля

Валентина БОРОДЬКО.

с. Перехрестівка

Роменського району

Сумської області.

Пригорнусь до грудей я землі,

Щоб відчуть її болі й жалі,

Щоб почути стук рідного серця,

Як пульсує в землі її кров.

Притулюсь, як до неньки, я знов

І прислухаюсь. А чи озветься?

Та куди ти не кинеш свій зір —

Вся земля, наче рвав її звір.

Запеклося в тих ранах колосся.

У жалобі воно жебонить:

Їм би треба ще жить… їм би жить…

В моїм серці жалю суголосся.

На очах гіркі сльози бринять:

Не вернуть їх уже, не піднять.

Ці Герої — це справжні вкраїнці,

Віддали за Вкраїну життя…

Та чи буде в русні каяття?

Чи покарані будуть злочинці?..