• Соціальна панорама

_{Хочуть маленьких і здорових дітей}

Олена БЕГМА.

УНАСЛІДОК повномасштабного вторгнення росії майже 67 тисяч українських дітей втратили батьків. Більшість із них взяли до себе родичі, але повними сиротами наразі є 5,5 тисячі неповнолітніх. На жаль, для них непросто знайти нову родину. Проблема полягає в тому, що потенційні батьки хочуть усиновити чи удочерити маленьких і здорових дітей. Однак таких дуже мало.

Тим часом, як повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, в нашій країні триває реформа переходу з інтернатної системи утримання дітей на дитячі будинки сімейного типу. Однією з переваг останніх є фінансова складова. Так, на дитину, яка виховується в інтернаті, витрачається більше коштів з обласних бюджетів. За утримання дітей у сімейних будинках сплачує держава. «Ми виплачуємо два з половиною прожиткові мінімуми на кожну здорову дитину і три з половиною — на кожну з інвалідністю, якщо вона виховується у прийомній сім’ї. У ту ж родину йде пенсія по втраті годувальника, соціальні стипендії тощо», — деталізувала чиновниця.

_{Пілотний проєкт «Помічник ветерана»}

ЗА СЛОВАМИ міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, чоловіків, які після перемоги будуть демобілізуватися, потрібно буде інтегрувати у громаду, в суспільство. Для цього треба розробити розгалужену систему супроводу і допомоги таким людям. Тим часом уже відбувається процес демобілізації через поранення, сімейні обставини, відтак коштом держави започатковано нову соціальну послугу. Вона полягає в тому, що у громадах почнуть працювати спеціально підготовлені і навчені люди — помічники ветерана. «Вони допомагатимуть воїнам проходити адаптацію у цивільному житті. Поки що такий проєкт почали втілювати у чотирьох областях — Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській. У цих регіонах багато місцевих мешканців виявили бажання стати помічником ветерана на професійній основі, про що подали заявку на сайт єВетеран. Претендентів «просіяли» через багатопрофільний відбір, і зараз вони проходять навчання», — повідомила посадовиця.

_{Потрібні механіки, металурги, біотехнологи}

ДЕРЖАВНУ підтримку при вступі до вишів і коледжів цього року було надано 64 спеціальностям у 14 галузях знань. Особливо затребуваними в найближчі кілька років будуть фахівці дошкільних закладів та закладів середньої і вищої освіти, матеріалознавці, механіки, металурги, енергетичні, електричні та лісові інженери, фахівці з харчових технологій, біотехнологи та технологи з хімії, гідротехніки, фахівці з цивільної безпеки, військові фахівці, спеціалісти з транспорту. На сьогодні потрібні бармени, прибиральники, охоронці, баристи, комплектувальники. Також є велика потреба у маркетологах, логістах, лікарях, ветеринарних лікарях, фармацевтах, прожект-менеджерах, викладачах, фахівцях військової галузі.

_{Викрив корупціонера? Отримай винагороду}

ПРЕЦЕДЕНТ в історії судового правочину: Вищий антикорупційний суд вперше в Україні ухвалив рішення щодо виплати винагороди викривачу корупції коштом державного бюджету. Вона становитиме 13 млн 299 тис. 950 грн. Ухвалу винесено в межах справи від 2020 року за фактом спроби передачі рекордного хабара в сумі 5 млн доларів керівництву Національного антикорупційного бюро і голові САП Назару Холодницькому. Він призначався за закриття справи про пособництво колишнього міністра екології Миколи Злочевського у привласненні коштів стабілізаційного кредиту Національного банку…

Тим часом Національне агентство з питань запобігання корупції запустило в дію Єдиний портал повідомлень викривачів корупції https://whistleblowers.nazk.gov.ua/, де громадяни, уважно ознайомившись із правилами його роботи, можуть інформувати про корупційні злочини, свідками яких вони стали. Портал забезпечує цілодобовий відкритий доступ для подання повідомлень (зокрема анонімних) про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень. «Викривати означає виявляти свідомість, турботу та доброчесність стосовно співгромадян. Це один із найбільш дієвих методів боротьби з корупцією. А ефективний спосіб протидії їй — це своєчасна поінформованість компетентних органів про факти вчинення корупційних злочинів», — ідеться на сайті НАЗК.

_{Стали більше читати}

ВІЙНА спонукала українців більше читати та обирати книжки українською мовою. Так, 17% співвітчизників заявили, що проводять якийсь час дозвілля за книгою щодня, тоді як іще три роки тому таких було 8%. Про це свідчать результати дослідження Українського інституту книги. Разом із тим за останні півтора року книжкам, виданим державною мовою, стали віддавати перевагу 54% опитаних (на 22% більше, ніж 2020 року). Натомість значно знизився показник читання російською мовою — 9% (2020-го він становив 27%). Прикметно, що найчастіше книжки купують представники вікової групи від 30 до 45 років. Здебільшого це сучасні романи, фантастика та книжки із психології і саморозвитку. У розрізі читання/слухання превалюють саме друковані книжки, їх частка на купівельному ринку — майже 90%.

Разом із тим понад половина респондентів зізналися, що не купили жодної друкованої книги протягом останнього року, проте 34% — купили від однієї до дванадцяти.

_{Німецький «вектор» чоловіків-біженців}

У Німеччині спостерігається суттєве зростання кількості українських біженців-чоловіків. Такі дані соціологічного дослідження, оприлюдненого тамтешнім виданням Bild. Так, якщо у травні-червні 2022 року в німецьких населених пунктах перебувало лише 8% чоловіків з-поміж усіх біженців, то тепер їх 22%.

Разом із тим автори опитування наголошують, що нині багато громадянок України із дітьми намагаються по можливості повертатися до своїх домівок на територіях, де тривали бойові дії, або й у прифронтові райони. Виїжджають із Німеччини й ті біженці, які не змогли підтримувати свій звичний рівень життя у цій європейській країні.

_{Театри для незрячих}

У ЧОТИРЬОХ містах України — Києві, Хмельницькому, Вінниці та Рівному — запровадили проєкт, який дає змогу незрячим людям відвідувати театр та «бачити» (чути і розуміти), що відбувається на сцені. Задля цього в деяких театральних закладах названих міст стали працювати тифлокоментатори. Так називають людину, яка є «оком» глядачів у залі. Вона допомагає людям із порушеннями зору «дивитися» театральні постановки. Відвідувачам, які позбавлені можливості бачити, роздають приймачі з навушником. Тифлокоментатор сидить у спеціально обладнаному місці й у мікрофон, під’єднаний до передавального пристрою, дуже швидко коментує виставу. Людина через один навушник слухає коментатора, а другим вухом чує виставу…

Між іншим, у світі тифлокоментатори так само допомагають незрячим людям відвідувати спортивні матчі, розважальні масові заходи.