Тепла осінь

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Пологівського району

Запорізької області.

Думками лину до бабусі —

Там ніжні квіти на обрусі

Цілує сонце запашне.

І що за втіха бити глеки,

Коли над хатою лелеки,

А в голці нитка муліне.

Дивлюсь і бачу: там, у сінях,

Буяння пахощів осінніх

І вічне царство цвіркуна,

У діжці яблука солоні,

Відро і кухлик на ослоні

Навпроти синього вікна.

Чолом сягаючи кватирки,

Цвітуть ромашки і сокирки,

Світанком скупані в росі,

І пахне солодко любисток,

Здаля приваблює

артисток —

Стрекоз у всій своїй красі.

Мені не віриться донині,

Що я гойдався на калині,

Не помічав, як плине день.

Зате відразу помічаю

Росу на стеблах молочаю

В саду, що плаче без пісень.

Тепер я знаю: там і досі

Мене чекає тепла осінь,

Немов бабуся край воріт.

І я стою, сховавши подив...

Спасибі, доле, що приходив

Душею глянути на світ.