Бур’яни

Микола ЛУКІВ.

І навесні, і влітку, й восени

На кожнім полі,

кожному городі,

Собою заглушивши інші сходи,

Найвище вгору пнуться бур’яни.

І як допустиш, аби все росло

Без мудрого втручання

у природу,

То пустирі одержиш

в нагороду,

Добро твоє обернеться

на зло.