Хліборобська династія з Буші

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Ямпільська громада

Вінницької області.

Фото автора.

Наша зустріч відбулася в полі, яке місцеві називають «на Слободі Бушанській». Сюди я приїхав разом із головою наглядової ради ТОВ «Буша» Михайлом Гнидюком, де його вже чекали директор господарства Валентин Гнидюк та головний агроном Михайло Гнидюк-молодший.

«МИ рідко «виловлюємо» такі виробничі моменти, коли наші дороги перетинаються в одному місці, але сьогодні я вирішив подивитись, як ідуть жнива, — каже Михайло Федосійович. — Загалом я не контролюю сина й онука. Мої хлопці мене не підводять! У нас високі показники, солідні прибутки, одна з найвищих в Ямпільській громаді заробітних плат на селі, з людьми розраховуємося вчасно і чесно. Були б тільки мир та спокій…»

75-річний Михайло Федосійович Гнидюк — аграрій із великим стажем роботи. Він все життя працює в рідному селі. Далекого вже 1960 року розпочав трудову діяльність в колгоспі помічником комбайнера, був водієм, завгаром, головним інженером, згодом закінчив технікум та сільськогосподарську академію.

Беручкого до роботи спеціаліста помітило тодішнє районне керівництво і рекомендувало на посаду голови відсталого колгоспу, де тільки назва велично звучала — «Зоря комунізму», а насправді злидні злиднів доганяли… За роки головування Гнидюка в Буші господарство стало твердим середняком, потім його правонаступник — КСП ім. Шевченка — увійшов до складу економічно сильних господарств району. Тепер ТОВ «Буша» впевнено тримає обраний курс.

Слава колишнього Ямпільського району трималася на таких керівниках, як Михайло Гнидюк. Він гідний син свого трудолюбивого батька Федосія Сафроновича, який усе життя пропрацював трактористом, комбайнером і шофером. За досягнуті високі показники в роботі був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора та Леніна, а рідний дядько Іван 1952-го удостоївся зірки Героя Соцпраці, через шість років — ордена Трудового Червоного Прапора… Михайло Федосійович також має чимало нагород та відзнак, удостоєний звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

Всі гарні нинішні переміни в Буші пов’язані з династією Гнидюків. Роботу на селі обрали сини пана Михайла Віталій та Валентин. Старший, Віталій, пройшов шлях від завідувача автогаража і бригадира тракторної бригади до заступника директора та головного інженера.

Молодший, Валентин, після закінчення Вінницького аграрного університету працював заступником директора, головним агрономом, а з березня 2021 року призначений на посаду директора ТОВ «Буша».

Старший внук Михайло також наслідує приклад діда-прадіда — третій рік працює головним агрономом підприємства. Внучка Анастасія — юрист господарства.

Дружина Михайла Федосійовича Тамара Миколаївна працювала в господарстві на посаді завідувачки дитсадка понад чверть віку. А загальний стаж родини Гнидюків у Буші, без трудової участі діда Федосія та дядька Івана, становить понад 150 років! Посіяні ними в родючий грунт зерна гарно зійшли і щедро врожаяться…

«Я пишаюся нашою династією, — розмірковує Михайло Федосійович. — Не кожен рід може залишити такий слід на землі. Ми трудимося із переконанням: якщо працює земля — живуть держава, господарство, люди в селі. Маємо любити землю, як мати. Займаємось вирощуванням зернових і технічних культур — озимої пшениці, озимого ячменю і озимого ріпаку, соняшнику і кукурудзи на зерно. Дбаємо про високу культуру землеробства, застосовуємо оптимальні сівозміни, сучасні інновації, технології та методи обробітку ґрунту та догляду за рослинами, використовуємо елітний посівний матеріал, ефективні мінеральні добрива та засоби захисту рослин, маємо сучасну високоефективну техніку. Звідси й високі показники виробництва, солідні надходження у касу товариства.

Раніше у Ямпільському районі були тисячі гектарів полів, засіяних цукровими буряками. Лише у нас понад п’ятсот гектарів. Тепер немає ніде. Відбили нам бажання займатися їх виробництвом брехуни з цукрозаводів — продукцію забирали, а розраховуватися не хотіли. Я два роки вибивав свої гроші в одного такого керівника, а він мені то цвяхами, то цементом по ложці цикав… Так само було і з тваринництвом. Структуру посівів спускали нам зверху, не враховуючи місцевих потреб кормової бази. А голодна тварина не дає прибутків. Галузь фактично знищили, відновити її дуже складно…».

Орендна плата за земельні ділянки в ТОВ «Буша» щороку нараховується в розмірі 15 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі. Підприємство орендує у пайовиків 2151 гектар землі. Кількість працівників — 56 чоловік. Середньомісячна оплата праці — понад 13 тисяч гривень. За минулий рік фонд зарплати становив понад 10 мільйонів гривень.

Товариство постійно надає соціальну і фінансову допомогу ЗСУ, школі, дитячому садку, ФАПу, бюджетним організаціям. Ремонтує і підтримує у належному стані дороги і водопровід.

За словами головного інженера Віталія Гнидюка, у них немає недобросовісних працівників — усі відповідальні та сумлінні. «Пишаюся, що працюю поряд з такими людьми! — каже він. — Вісім наших трударів захищають рідну Україну на сході — Олександр Рудий, Сергій Стафійчук, Олег Клібановський, Сергій Тарасенко, В’ячеслав Лятамбур, Олексій Барібан, Дмитро Бабій та Сергій Пташнік. Щомісяця виплачуємо їм заробітну плату. Дай Боже всім повернутися додому живими, вистояти у цій кривавій війні за життя і нашу свободу».