Давно назріла «реабілітація»

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Цю здавна відому українцям луб’яну культуру «репресували» ще за хрущовських часів — на виконання конвенції ООН 1961 року, яка наклала заборону на її вирощування в усьому світі через наявність наркотичних речовин. Відтоді (як-не-як, понад шість десятиліть спливло!) селекціонери створили чимало нових сортів із невеликим умістом ТКГ — головного психоактивного компонента канабісу. До речі, перший у світі ненаркотичний сорт конопель ЮСО-31, який пройшов реєстрацію в ряді країн Євросоюзу, вивели саме в Інституті луб’яних культур НААН України, що працює в Глухові на Сумщині.

_{Не завдяки, а всупереч}

ТОВ «ГЕНЕРОУЗЛЕНД», яке господарює в селі Метків коло Рівного, має ліцензію і квоту на вирощування технічних (не плутати з медичними) конопель на площі 250 га.

— Позаторік ми засіяли 240 гектарів, фактично вибравши дозволене, а торік зі зрозумілих причин не наважилися на сівбу взагалі, — розповідає агроном підприємства Руслан Гладчук. — Нині взяли в обробіток лише 10 гектарів — щоб сертифіковане насіння, яке купуємо в Інституті луб’яних культур, не втратило схожості, адже хочемо зберегти статус виробника технічних конопель. Він дався нам непросто, бо процес отримання необхідних дозволів украй зарегульований і нешвидкий. Є проблеми і з технікою для збирання врожаю. Раніше нам позичав комбайн фермер із Житомирщини Володимир Якимчук, який десяток років культивує технічні коноплі. Тепер він на фронті. Якби переробка конопляної трести (соломки) розміщувалася у межах бодай 50 кілометрів, проблем не було б. А так… ми її просто задисковуємо в полі.

Отже, аграрії, які вирощують технічні коноплі, роблять це не завдяки, а всупереч ситуації, що склалася навколо цієї культури. Її необдумано зацькували, перервавши багаті традиції використання в господарських цілях, зокрема для виробництва полотна, з якого наші предки шили одяг.

_{Дослідження під ворожими обстрілами}

ЗАВІДУВАЧКА відділу селекції Інституту луб’яних культур доктор сільськогосподарських наук Ірина Лайко (на фото) знає про коноплі все, бо працює з ними понад чотири десятиліття. «Сам Глухів за десять кілометрів од російського кордону, а наші окремі дослідні ділянки — взагалі за шість. Інколи навіть військові питають, мовляв, ну куди ж ви їдете. А я їду на прополювання, бо шкода, що пропадуть перспективні сорти. Отак працюєш у полі, а над тобою летить ворожа ракета чи снаряд… Якщо конопель не висіяти хоч рік, їхня схожість втрачається наполовину. Тому й працюємо як на основних наших ділянках поблизу Глухова, так і на Закарпатті та в центральній частині України», — розповідає пані Ірина.

Відома науковиця нещодавно повернулася з Литви, де реєструвала нові сорти конопель. Між іншим, там її запрошували на роботу, мовляв, для чого ризикувати під обстрілами. Але вона вкотре повернулася додому: робота за кордоном — добре, але хочеться давати користь Україні. Що ж для цього потрібно? Остаточно «реабілітувати» наші традиційні коноплі, як це зробили в Європі та світі (до речі, лише на запрошення Китаю пані Ірина побувала в цій країні дев’ять разів). Культуру активно вирощують та переробляють на найрізноманітнішу продукцію. Навіть більше: фермери, які цим займаються, приміром у Франції, одержують адресні дотації від держави на закупівлю елітного насіння та пестицидів.

— Конопляних полів там ніхто не охороняє — як і картопляних чи кукурудзяних. Уміст наркотичних речовин у промисловій культурі в країнах ЄС обмежується цифрою 0,2%, у Швейцарії — 1, тоді як у нас (вдумайтеся!) — 0,08%. Відчуваєте різницю? При цьому ми десятиліттями дмухаємо на холодне: поліція порушує кримінальні провадження чи не за кожну рослину, — обурюється Ірина Лайко.

_{Потрібні виважені закони}

13 ЛИПНЯ парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №7457 про регулювання обігу рослин роду конопель у медичних, наукових і промислових цілях. Утім, і аграрії, і науковці в один голос кажуть, що документ потребує доопрацювання. Йдеться насамперед про чітке розмежування медичних і технічних конопель. Бо якщо щодо легалізації перших є багато питань, то другі безсумнівно можуть стати потужним стимулом для економіки.

Потрібні й окремі статті в законі щодо розвитку профільної науки, без якої нового дихання та розвитку коноплярства годі й очікувати. Нині знаний у всьому світі Інститут луб’яних культур працює на тих же засадах, що й фермери: так само потрібні дозволи та ліцензії на вирощування конопель на власних експериментальних ділянках. Натомість у Європі наукові центри без перешкод працюють на базі бізнесових майданчиків — ось таке взаємовигідне державно-приватне партнерство.

Коноплі — універсальна культура, здавна відома українцям. Це і чудовий будматеріал, і корисна олія, і сировина для виробництва хорошого пороху та утеплювачів, косметичних засобів, найрізноманітніших видів паперу та пластмас, натуральних тканин, найміцніших канатів… Великої уваги заслуговує здатність конопель поглинати з ґрунту не тільки токсичні, а й радіоактивні елементи і таким чином досить швидко очищувати забруднені вгіддя. Знаєте, що зробили японці навколо Фукусіми? Посіяли коноплі! Хорвати, які витратили дев’ять років на розмінування своїх територій, вчинили так само, аби повернути землі до життя. Нам цей досвід дуже згодиться для відновлення ґрунтів, які постраждали через підрив Каховської ГЕС, переконані в Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України.

У Рівненщини є плани стати «конопляною Меккою» в найкращому розумінні. Тут, у Привільненській громаді Дубенського району, має з’явитися перший в Україні індустріальний екопарк із перероблення промислових конопель. Меморандум зацікавлені сторони (інвестори, голова громади, науковці) підписали ще торік на початку листопада.

На території громади є ділянка площею 42 га, де й планується розмістити виробничі потужності. Тут буде створено понад дві тисячі робочих місць, а це і додана вартість, і життєдайні для економіки податки, і посилення експортного потенціалу. «Наш індустріальний парк розташовуватиметься обіч міжнародної траси Київ — Чоп, що перетинається з іншим перспективним напрямком — Доманове — Тереблече. Поруч підстанція, де можна взяти до 6 мегават електроенергії, а воду — з підземних джерел. Коштом громади ми вже виготовили документацію з геології та геодезії, обрано керівну компанію з розбудови парку та подано папери на його реєстрацію. Щойно отримаємо позитивне рішення Мінекономіки, зможемо рухатися далі: передамо цілісну ділянку в довгострокову оренду нашим інвесторам, які мають чіткий план розвитку галузі», — розповів голова Привільненської громади Юрій Момотюк.

Коноплі — єдина рослина, яка не забруднює, а, навпаки, очищує ґрунти, повертаючи до життя навіть маргінальні землі та невгіддя. Тільки на Рівненщині таких близько 30 тисяч гектарів, кажуть фахівці Національного університету водного господарства та природокористування, який теж є парт­нером проєкту створення індустріального екопарку. У закладі, зокрема, відновлюють підготовку фахівців для галузі: далися взнаки понад півстоліття забуття. Додайте землі сусідніх Житомирщини і Волині, фермери яких уже теж на «низькому старті»: чому б не сіяти значно більше конопель, коли плече доставки на переробку вимальовується в цілком вигідних логістичних межах 100-120 кілометрів?

А на запитання, де взяти кошти на відродження галузі, є цілком конкретна відповідь: із Кіотського протоколу. За гектар посівів можна одержати принаймні 200 євро, адже гектар цих рослин виділяє в чотири рази більше кисню, ніж така ж площа лісу!