Штучні перепони

Микола ЮРЧИШИН.

ДО РЕДАКЦІЇ зателефонував постійний передплатник «Сільських вістей» із села Ясенове Перше Зеленогірської селищної об’єднаної територіальної громади Подільського району Одещини Віктор Дмитрович Шумський із наріканням: «Я людина неходяча, попросив соціальну працівницю передплатити мою улюблену «Селяночку» на друге півріччя нинішнього року за пільговим індексом 91213. Жіночка охоче погодилась. Але, на жаль, поштарка так званого пересувного відділення відмовила їй у цьому. Сказала, що не її це справа. У неї завдання — привозити і сортувати кореспонденцію. Мусила соцпрацівниця йти у сусіднє село Ясенове Друге, де діє стаціонарне відділення зв’язку. Але й там їй відмовили у передплаті «СВ», мовляв, нехай це роблять працівники пересувної пошти, яка обслуговує Ясенове Перше. Хіба це не знущання з передплатників? На рівному місці створюються штучні перепони. Скільки ще триватиме таке головотяпство в Українській пошті?»

— Якщо факти підтвердяться, горе-працівникам буде непереливки, — запевнила кореспондента «СВ» працівниця передплатного відділу Одеської обласної філії Укрпошти Тетяна Володимирівна.

Наступного дня з Одеської філії зателефонували і повідомили, що передплату «Сільських вістей» В. Шумському оформлено. А на працівників, які відмовляли в цьому, накладено адміністративні стягнення. Аби була наука для інших.

Ще у травні давній передплатник нашої газети із Бондурівки Гайсинського району Вінниччини Володимир Іванович Підвальний звернувся до листоноші з проханням передплатити «Сільські вісті» на друге півріччя. «Я б із задоволенням, однак мене вже скоротили, — почув у відповідь. — Незабаром працюватиме пересувна пошта, там і передплатять».

«Коли ж вона нарешті запрацює, ніде жодного оголошення нема, — переймається чоловік. — Жителі села стурбовані: де їм передплатити газети, хто розноситиме пенсії, квитанції на комунальні послуги, ту ж періодику?».

Реакція передплатного відділу Вінницької обласної філії Укрпошти була миттєвою. Пересувна пошта запрацювала, «СВ» В. Підвальному та іншим охочим передплачено. Про графік роботи ПВЗ селян оповіщено кількома оголошеннями в різних точках населеного пункту.

А от у жительки села Соколова Хмільницького району цієї ж Вінницької області Ольги Григорівни Миколайчук проблем із передплатою на друге півріччя не виникло, але стягнули за оформлення ще й «копитні». Замість 196 грн 54 коп. узяли 203 гривні. «Навіщо так дурити людей?» — запитує О. Миколайчук.

У розпачі нині передплатники «Сільських вістей» із Красносілки Олександрівського району Кіровоградщини Лариса Петрівна Гриб, Людмила Михайлівна Чухно, Катерина Миколаївна Ольшевська, Ніна Євгенівна Багаченко, Лідія Порфирівна Коломієць та Галина Михайлівна Юрченко. Село їхнє завдовжки одинадцять кілометрів. Та цю відстань вправно долала на велосипеді листоноша Світлана Валентинівна Тихоненко. Тепер її скорочують і націлюють людей ходити по пенсію та періодику в центр населеного пункту. «Для нас, людей у віці, й кілометр пройти тяжко, не те щоб таку велику відстань долати, — обурюються передплатники. — Хай повернуть нам нашу листоношу».

Це прохання ми адресуємо керівництву центрального поштового відомства і сподіваємося, що воно буде почуте.

Нарікає на місцевих поштовиків Петро Іларіонович Чигрин із м. Гребінки Полтавської області, що проживає на вулиці Івана Мотуза. Останній номер «Сільських вістей» йому принесли за 2 травня. Після втручання редакції передплатникові врешті-решт повернули недоодержані номери. Тільки ніяк не може зрозуміти чоловік: де вони так довго блукали?

У подібній ситуації опинилась Анна Миколаївна Щербак із Малої Рибиці Сумського району Сумщини. На прохання редакції у справу втрутилась Сумська обласна дирекція Укрпошти. І ось результат. Усі недоотримані номери А. Щербак вручили, але такі забруднені й пожмакані, наче ними святкову галявину на природі застеляли. «Хто за це відповість?» — запитує пенсіонерка.

Оперативно відреагувала на скарги наших читачів Київська міська (обласна) філія Укрпошти. На прохання редакції налагодили вчасну доставку «СВ» Іванові Васильовичу Вовку з Білої Церкви, допомогли з передплатою на друге півріччя киянам Анатолію Дем’яновичу Петрашу та Тетяні Олександрівні Грибіниченко.

Отже, долаємо штучні перепони разом.