• Фейлетон

Гондурас — він і є Гондурас…

Гервасій ЛЮШНЯ.

Мал. Ю. Журавля.

Минулого понеділка благочестивий люд вшановував Миколу Чудотворця.

А в цей день двоє грали в дурня.

Відбувалося це чи то в кремлі-на-москві, чи то в бункері-на-алтаї — місце дії значення не має. Один грав, а другий підігрував.

По обидва боки довгого стола схилилися картярі — зареєстрований клієнт майбутнього міжнародного трибуналу в Гаазі і голова конституційного суду ерефії валерій зорькін.

— Твій хід! — запропонував той, за ким охоронці носять конституцію у валізці.

Той тому, що забезпечує верховенство цього самого основного закону на імперських болотах, виструнчився:

— Єсть! — і продовжив: — У нас в конституційному суді знайшлася копія карти XVII століття, складеної за Людовіка XIV. Тобто складена самими французами. Чому я привіз її, володимире володимировичу. Там нема України!

— Ну так, звичайно! — підтакнув клієнт Гааги.

— Нема України, але є у двох місцях край. Край Речі Посполитої… південь… по Івано-Франківську. І край Казакії. І велике царство російське.

— Ну, так… — муркнув той, на кого Гаага зачекалася.

На що страж конституції пожвавився:

— Чому ж я все ж ризикнув вам показати. Тому що було багато спекуляцій стосовно того, де витоки, як і що… як це все утворювалося.

Той, що під міжнародним судом ходить, укотре підтвердив свої блискучі знання з історії з географією:

— Ну, ми знаємо, що ці землі входили до складу Речі Посполитої, а потім попросилися до складу московського царства. А вже потім, після жовтневої революції, почали організовуватися всілякі квазідержавні утворення. Радянська влада створила радянську Україну, це добре відомо. До цього ніякої України не було в історії людства.

— Не було, не було! — підтакнув путінський конституційний сторож. Цим самим гість радісно підтвердив, що теж не гірше бункерного діда обізнаний у сучасній кремлівській геополітиці.

І як тут не згадати ще одного всенародно визнаного геополітика.

На уроці географії у школі:

— Вовчику, яка найбільша країна у світі?

— Гондурас, Маріє Іванівно!

— А де вона розташована?

— Скрізь!

Тим часом конституційний сторож чомусь прикривав один із численних написів на принесеній ним копії карти для Людовіка XIV тремтячою долонею. Що ж там, під десницею путінського служки.

Ага, ось що приховував від государевого підсліпуватого ока послужливий конституційний дячок! На копії карти чітко видно позначення: «Україна, земля козаків».

Що ж до часів Людовіка XIV, то, живи він за наших часів, Гааги теж не минув би. Ще б пак! Французький король із 54 років свого правління 33 уділив війнам. І вже на смертному одрі монарх зізнався майбутньому наступникові Людовіку XV: «Я занадто легковажно ставився до війни і підтримував її із марнославства».

Чи у візиті чергового ходака у рашистське лігво із тою картою не криється прозорий натяк кремлівському геополітикові на місце каяття, яке його давно чекає?