Операція для тата

Катерина ЗВОНАРЕНКО.

ЦЯ ЗВОРУШЛИВА історія сталася у Львові. Українські лікарі, високопрофесійна команда Першого медичного об’єднання на чолі з кардіохірургами Романом Домашичем та Ігорем Гуменним, вперше пересадили легені від посмертного донора самостійно — без допомоги іноземних колег. Операція тривала 16 годин із застосуванням методу «мінідоступ» та без задіяння апарата штучного кровообігу. Вона стала другою в Україні трансплантацією легень від посмертного донора. Попередню ці ж лікарі спільно з поляками зробили у вересні 2021-го.

Надихнула хірургів на подвижницьку працю не просто можливість дати людині шанс жити, а обіцянка 11-літньому Тимофію врятувати його тата. Вони живуть удвох, син по-дорослому піклувався про батька, пояснюючи це просто: «Він же без мене пропаде». Його тато Олександр, ліквідатор аварії в Чорнобилі, отримав велику дозу опромінення. Відтоді має тяжке ураження легень. Синок із тривогою спостерігав, як стрімко підупадає здоров’я батька: ось він іде кілька хвилин і треба відпочивати. Важко дихає і кашляє, кашляє.

Хлопчик як міг допомагав по господарству, носив пакети з продуктами та речами. А ще опанував комп’ютер і шукав там не дитячі забавки, а шляхи порятунку тата, інформацію про операції. Знайшов навіть, що такі роблять індійські лікарі, але 100 тисяч доларів їхній маленькій родині, де тато — охоронець на парківці, не зібрати ніколи. Батькові друзі порадили звернутися до львівських лікарів. Кілька місяців тому Олександр став на чергу в лист очікування, і сталося диво — їм зателефонували! Якщо в чоловіка й були вагання, то малий наполіг і ні на хвилину не залишав тата. Коли в операційній тривала важка робота хірургів, хлопчик усі 16 годин чекав в ординаторській.

Він став добрим янголом-охоронцем і для тата, і для кардіохірургів, які на межі неймовірного дали чоловіку шанс на життя. Стомлені, щасливі, вони пішли в ординаторську сказати хлопчику, що дотримали слова.

— Дякую, дякую вам, ви найкращі у світі! — стрибав малий Тиміш.

Нові батькові легені нормально дихають, попереду у них із сином багато днів разом, обидва ніколи не забудуть цієї історії зі щасливим закінченням і тих людей, які зустрілися на цій дорозі, щоб допомогти.