Гіркий статус — ВПО

Олена КОЩЕНКО.

Це означає внутрішньо переміщена особа. Через повномасштабне вторгнення росії третина українців змушена була полишити свої домівки. Співвітчизники прямували не тільки за кордон, а й шукали безпечніших міст і сіл в інших областях України. Нерідко на новому місці їм доводиться розпочинати життя фактично з нуля. Це стало ще одним дуже великим викликом для Української держави, яка веде боротьбу з ворогом на фронтах. Адже внутрішніх біженців необхідно забезпечити роботою та житлом, надати соціальну підтримку…

_{Найбільша у світі міграційна криза}

ДЕМОГРАФИ стверджують, що на поточний момент в Україні відбувається найбільша у світі гуманітарна криза, пов’язана з переміщенням людей. Так, за даними Міжнародної організації з міграції, починаючи з 24 лютого 2022 року понад 8 мільйонів осіб були переміщені в межах України і ще 5,4 мільйона виїхали за кордон, шукаючи порятунку. Тоді як приблизно 13 мільйонів співвітчизників залишаються на територіях, постраждалих од конфлікту, позаяк не в змозі виїхати через підвищені воєнні ризики, руйнування мостів і доріг, брак ресурсів або інформації про те, де вони можуть знайти прихисток і житло.

Варто зауважити, що навіть офіційні статистичні дані, які оприлюднюються на різних рівнях, все ж відмінні. Що має логічне пояснення: українських біженців по-різному обліковують. «Війна триває вже вісім років, і кількість тих, хто з 2014-го був вимушений покинути домівку та шукати прихистку в інших регіонах країни, насправді значно більша. Водночас чимало випадків подвійного переміщення та повернення людей до рідних домівок на територіях, де припинилися бойові дії, — таких на даний час приблизно 2,7 мільйона осіб. Зрештою, не всі біженці на новому місці реєструються у статусі внутрішньо переміщеної особи», — дала роз’яснення очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна.

За даними Мінсоцполітики, після широкомасштабного воєнного вторгнення росії найбільше людей перемістилося до Львівської, Дніпропетровської, Полтавської, Вінницької, Харківської та Київської областей, а також до столиці, яка прий-няла вже, за відомостями київської мерії, 67 тисяч внутрішніх біженців.

Серед найгостріших проблем, на які передовсім наражаються люди на новому місці всередині країни, — житлова. Аж ніяк не всім щастить винайняти помешкання за прийнятною для родинного гаманця вартістю. Наша газета вже не раз писала про астрономічні ціни на оренду житла, зокрема в західних регіонах, через величезний наплив біженців на початку війни. Яка ситуація з орендою нині?

Як стверджують експерти, ринок оренди житла в регіонах попереднього найбільшого напливу біженців поступово повертається до довоєнних цін. Спрацьовує звичайний ринковий закон: попит формує пропозицію. Утім, у західних областях, де на початку війни винайм підскочив у вартості на 200-230%, орендодавці тепер часто просять підписувати договори на довгостроковій основі, щонайменше на пів року.

Тим часом Український уряд вирішив підтримати тих співвітчизників, які безоплатно надали притулок у своїх будинках і квартирах переселенцям із обпалених війною регіонів. Причому незалежно від того, родичі вони власникам житла, друзі чи випадкові незнайомці. Гроші надходять від Міжнародної федерації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Розмір компенсації становить 14,77 грн за кожного біженця на добу (виходить 450 грн за одну особу на місяць). Кошти перераховуються раз на місяць до 20-го числа на карту ПриватБанку. Перші виплати українці вже отримали наприкінці червня за травень. Найближчими днями має надійти компенсація за червень. Щоб оформити таку виплату за переселенців, необхідно виконати певну процедуру, надати деякі документи. Важлива умова: у тимчасових мешканців має бути оформлений статус внутрішньо переміщеної особи.

_{Спалили хату вороги}

УНАСЛІДОК агресії рф проти України дощенту зруйновано і спалено або сильно пошкоджено житло сотень тисяч громадян. Як інформує Мінсоцполітики, така доля спіткала кожного третього внутрішнього переселенця. А це означає, що після закінчення війни людям фактично не буде куди повертатися. Вся надія на допомогу держави. Нещодавно парламент підтримав кілька законопроєктів, спрямованих на часткове розв’язання вищезазначених проблем об’єднаними зусиллями держави і місцевих територіальних громад.

В Україну вже почали надходити фінансові транші на відновлення житла. Поки що про відбудову на місці повністю зруйнованого чи спаленого будинку не йдеться. Адже ніхто не знає планів знавіснілої кремлівської верхівки, що будь-якої миті може знову дати наказ вбивати і руйнувати там, де не вдалося все загарбати з першої спроби. Наразі у розпорядженні уряду на названі потреби — лише 1,6 млрд грн. Їх планують використати на тих будівлях, в яких можна посклити вікна, замінити двері, залатати дірки в даху, відтак одразу заселятись і жити. Крім того, паралельно відновлюватимуть інфраструктуру: комунальні об’єкти, дороги, переправи.

На законодавчому рівні також залагоджено питання тимчасових споруд для проживання людей. Це так звані модульні містечка — житло для тих, хто втратив усе. Вони мають житлові та санітарні (туалет/душ) приміщення, пральні, їдальні, ігрові й адміністративні модулі. Приміщення освітлюються, опалюються, вмебльовані найнеобхіднішим. Тимчасові споруди можна розташовувати на землях комунальної власності навіть усупереч генплану. Раніше, у 2014-2015 роках, такий підхід практикували в регіонах на Сході України.

На Львівщині почали функціонувати вже три модульні містечка, одне звели на Київщині — в Бородянці, на території місцевого стадіону. Як відомо, цей населений пункт зазнав катастрофічних втрат: тут частково або повністю зруйновані 552 приватні та 24 багатоквартирні будинки. Як повідомили у Міністерстві розвитку громад і територій, у модульному містечку поселили 352 особи, переважно жінки, діти та люди літнього віку. Конструкції, із яких складається тимчасове житло, до Бородянки надійшли як допомога від Польщі.

Незабаром такі ж пункти для тимчасового проживання мають звести у Бучі, Макарові, Ірпені, Іванкові, Гостомелі, їх появу анонсують і на Чернігівщині. Майбутні нові поселення плануються також у Миколаївській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській та Київській областях.

_{Грошова допомога: які є програми}

НЕ ЛИШЕ дах над головою, а й з фінансова скрута зазвичай гостро дошкуляють біженцям. Держава за сприяння міжнародних організацій-донорів намагається підтримувати людей у біді.

Відповідно до даних Мінреінтеграції, станом на кінець червня до переліку територіальних громад, які перебувають у зоні бойових дій чи в тимчасовій окупації, належать ОТГ у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Усі внутрішньо переміщені з цих громад українці можуть розраховувати на грошову допомогу від держави. Переселенцям виплачують по 2000 грн щомісяця, 3000 грн — на дитину та особу з інвалідністю.

За різними умовами надає підтримку і міжнародна спільнота. Так, одержати грошові виплати переселенці в Україні можуть від якоїсь однієї з організацій — Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні спільно з Товариством Червоного Хреста України, Програми від ЮНІСЕФ «Спільно», Агентства ООН у справах біженців, Всесвітньої продовольчої програми ООН, Міжнародної організації з міграції, Норвезької ради у справах біженців.

Але, звичайно, їх отримання — справа копітка. Тим паче, що на більшість видів допомоги від міжнародних організацій заявку потрібно подавати через Інтернет, а в багатьох переселенців нема ні комп’ютера, ні доступу до Мережі. Тут надія на волонтерів, які готові допомогти правильно підготувати та оформити документи.

_{Евакуйований бізнес}

В УКРАЇНІ діє державна програма релокації виробництв. Згідно з нею, підприємства, розташовані в зоні бойових дій, можуть одержати державну допомогу у переміщенні потужностей до безпечніших регіонів країни. Згідно з даними Міністерства економіки, вже 650 підприємств завершили переїзд із найбільш проблемних областей та районів. Дві третини з них поновили роботу на нових майданчиках у західних та центральних регіонах. Найпопулярнішими областями релокації виробництв є Закарпатська, Львівська і Чернівецька.

До Львівської області переїхало 153 підприємства. Вони створили орієнтовно 4 тисячі робочих місць і до кінця року планують відкрити ще стільки ж, повідомив директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Брилюк. Зокрема, у Дрогобичі, що на Львівщині, налагодила випуск своєї солодкої продукції харківська кондфабрика «Т Престиж».

Також бізнес знаходить нові місця для розміщення власних потужностей на Тернопільщині, Івано-Франківщині, Волині… На Тернопільщину переїхали та розпочали діяльність 40 підприємств. За даними обласної військової адміністрації, тут стали працювати чотири швейні, шість машинобудівних, три металообробні та п’ять харчових підприємств. А також три виробництва неметалевої мінеральної продукції, два виробництва поліграфії, одне підприємство деревообробки.

_{Замість післямови}

ХОЧА в державі функціонує система прийому біженців, тобто вигнанців з-за кордону, діє відповідне законодавство, все ж до розв’язання проблеми вимушених внутрішніх переміщень Українська держава виявилася неготовою. Необхідно створювати законодавчу базу, формувати механізми її реалізації, і все це в умовах військової агресії, серйозних економічних труднощів, браку часу, адже вимушені переселенці потребують негайної допомоги.

Тим часом мільйони тих, кому довелося тікати з рідних місць, живуть серед нас, фактично змирившись зі своїм гірким і непевним становищем. Їхня доля потребує загальносуспільної участі. Адже сьогодні всі ми фактично починаємо життя спочатку, переосмисливши чимало своїх довоєнних цінностей і переконань. Нинішній, сказати б, український міграційний вимір багато в чому повчальний. І для нас, і для світу.