Ще й до нас по сіль прийдуть

Олександр
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.

Одеська область.

ЗДАВНА кажуть, що війна не тітка — й солі в неї не випросиш. То правда, але ж всі війни закінчуються і треба буде поставати з попелу, відбудовуватись, засівати лани, запускати виробництво. Як же із сіллю воно тоді буде?

За інформацією одеського видання «Думська», найбільшим із соляних родовищ України є Ізмаїльське, розташоване між озерами Катлабух та Китай, яке має запасів близько 4 млрд тонн. Нашій країні цього стане на кілька тисяч років! Фахівці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова переконані: ситуація в районі Соледара може багато років залишатися нестабільною через недобросусідські відносини із росією, тому треба розробляти Ізмаїльське родовище. Тамтешнє видобування буде складніше: глибина залягання кам’яної солі — понад 100 метрів, але у світі така практика існує. До того ж якість продукту буде висока. Первинні витрати окупляться досить швидко, бо чим менше у солі сторонніх домішок, тим більший на неї попит у світі.

Крім того, дефіцит солі в рамках Одещини можна покрити, відновивши видобування на Куяльницькому лимані, який було припинено 1931 року. «Там є лагуна, створена ще у XVII столітті, туди запускається ропа — солона вода Куяльника. Лагуна перекривається, і через деякий час сонце випарує воду. Щоправда, таким чином сіль можна отримувати лише у літній період», — пояснює професор Володимир Кадурін. А ось завідувач науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузловські лимани» доктор біологічних наук Іван Русєв нагадує, що колись добували сіль і в бессарабських лиманах. Це, наприклад, було на лимані Бурнас, де наприкінці XVIII століття чабани, які зі своїми стадами зупинялися поблизу солеварень, заснували село Тузли (у перекладі з тюркської — соляне).

Нині ж усі державні та приватні кошти треба спрямувати на підтримку наших захисників, аби відстояли землю, яка і на сіль, і на все інше багата. Сіллю ж наразі допоможуть сусіди — Польща, Румунія, Греція. А настане час — і до нас по сіль прийдуть. Поділимось, але з добрими сусідами.