• Економічна панорама

_{Готуймося тугіше затягнути паски}

Олена КОЩЕНКО.

РОСІЙСЬКА агресія спричинила великі проблеми для бюджету України. За даними Мінфіну, аби підтримати нашу економіку, щомісяця потрібно 5 млрд доларів, що становить близько 5% валового внутрішнього продукту країни — так само, у щомісячному обрахунку. При цьому міжнародна фінансова допомога за час воєнних дій становила всього 4,5 млрд за необхідності 15 млрд доларів. Загалом Світовий банк прогнозує, що ВВП України поточного року скоротиться приблизно на 45%.

Отже, якщо війна триватиме більше ніж три-чотири місяці, уряду доведеться йти на безпрецедентні заходи. А саме — тотальним чином підвищувати податки і скорочувати бюджетні витрати, зокрема, можливо, захищені статті бюджету: зарплати, соцвиплати, пенсії. Поки що дірки латають друкуванням грошей, випуском військових облігацій, за якими уряд сплачує близько 11% (що, до речі, значно менше рівня інфляції).

_{Ще й утримуємо полонених окупантів}

КАБМІН виділив близько 45 млн грн на утримання російських військових у таборах та дільницях для військовополонених. Про це йдеться у розпорядженні №352-р. Зазначається, що кошти надані Мін’юстом із резервного фонду держбюджету.

Станом на 16 травня, згідно з відомостями Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, в нашій країні утримувалося приблизно 600 військовополонених армії російської федерації. Як уточнила очільниця відомства Ірина Верещук, це лише ті, хто зараз знаходиться в установах СБУ або пенітенціарної системи. Тоді як нема точних даних про взятих у полон ворогів, які перебувають на території ведення бойових дій, наразі їх там утримують при військових частинах. Тим часом у парламенті тривають дискусії щодо законопроєкту, який стосується поводження з військовополоненими. Пропонується, аби останні працювали на відновлення нашої держави. «Бо вони прийшли сюди руйнувати і знищувати. Вони не мають сидіти і їсти наш український хліб задарма», — йдеться у пояснювальній записці до документа.

_{Невтішна новина для боржників}

БАНКІВСЬКА система України, що тримається на плаву впродовж трьох місяців війни, готує кілька нових фінансових правил уже з 1 червня. Частина з них навряд чи сподобається громадянам, адже багато хто з них тимчасово втратив можливість працювати та одержувати зарплату. Мова, передусім, про закінчення кредитних канікул для клієнтів більшості вітчизняних банків, зокрема Ощадбанку, Монобанку, Приватбанку…

Як відомо, кредитні канікули тривають загалом із 1 березня. За три місяці, сподіваються у фін­установах, українці мали б адаптуватися до того, що відбувається, тож, мовляв, уже можна повертатися до довоєнних правил. Тобто з першого дня літа після закінчення «пільгового» періоду клієнтам банків знову нараховуватимуть відсотки за використання кредитних грошей, а платежі за кредитами стануть обов’язковими. Також планують повернути нарахування пені у разі несвоєчасної оплати за карткою.

_{Був «Білоруський», а став «Отаманський»}

ОДИН із найпотужніших виробників хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів в Україні — «Київхліб» — уже не випускає свого темного заварного фірмового хліба під назвою «Білоруський». «Ми змінили ворожу назву хліба на патріотичну — «Отаманський». Популярний український продукт має бути з українською назвою», — зазначили у компанії. Як запевняють пекарі, рецептура продукту залишилась незмінною.

Від початку повномасштабної російсько-української війни жителі нашої країни стали значно вимогливішими щодо назв харчів. Приміром, багато хто відмовився від придбання сиру «Російський» та сиров’яленої ковбаси «Московська» вітчизняних виробників. Що спонукало останніх відреагувати. Зокрема, провів «демосковізацію» свого продукту Тульчинський м’ясокомбінат, що на Вінниччині, оголосивши: «Більше ніякої «московської». Віднині тільки так — ковбаса «Київська».

_{Довелося перевезти пивоварню}

У БЕЛЬГІЇ почали виробляти пиво «Чернігівське». Як відомо, через війну, розв’язану росією, компанія мусила призупинити виробництво хмелевого напою на трьох своїх пивоварнях в Україні. Нині ж пляшки зі знаменитим українським пивом уже сходять із конвеєра заводу Anheuser-Busch InBev у Левені. Наголошується, що це буде не суто комерційний проєкт. Весь прибуток від продажу виробленого за кордоном напою піде на гуманітарну допомогу Україні, як очікується, в розмірі 5 млн доларів.

_{Кременчуцький НПЗ поки що не запрацює}

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ нафтопереробний завод, який у квітні двічі зазнав масованих ракетних ударів з боку росії і зупинення якого 24 квітня великою мірою спричинило дефіцит пального на вітчизняних АЗС, не зможе відновити роботи до кінця року, сповістив голова Полтавської обладміністрації Дмитро Лунін. За його словами, найнагальніше завдання нині — це відновлення Кременчуцької ТЕЦ, яка також зазнала сильних руйнувань. «Критично важливо, щоби мешканці Кременчука — близько 180 тисяч осіб — були в опалювальному сезоні з гарячою водою і теплом», — визначив пріоритет Лунін.

Кременчуцький НПЗ — найбільше підприємство з виробництва нафтопродуктів в Україні, його проєктна потужність — 18,6 млн тонн. Завод має надважливе значення для нашої країни як одне із джерел створення стратегічного запасу нафтопродуктів, він наповнював понад 30% вітчизняного ринку. Більш як 56% акцій Укртатнафти належить структурам групи Приват та Олександру Ярославському, 43% — Нафтогазу України.

_{Взялися за відбудову}

НА відновлення територій, визволених від російських військ, спрямували перший мільярд гривень із резервного фонду. 400 мільйонів гривень надали Київській області, по 250 мільйонів — Чернігівській та Сумській і ще 100 мільйонів — Житомирщині. Як повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, гроші підуть на найнеобхідніше відновлення інфраструктури. Зокрема, ремонт інженерних мереж і систем для відновлення постачання тепла, газу, води, електроенергії, розбирання руйнувань, ремонт покрівель, заміну вікон і дверей, ліквідацію вибоїн на дорогах та інші першочергові потреби. Розпорядником коштів будуть військово-цивільні адміністрації в кожній області. З боку уряду процес координуватиме Міністерство розвитку громад і територій.

Уряд обіцяє відшкодувати людям матеріальні втрати, завдані війною.

_{Дикі орки на нашій землі}

УПРОДОВЖ трьох місяців повномасштабної війни рашистсько-окупаційні війська зруйнували 175 заводів і підприємств, 1567 закладів освіти, майже пів тисячі з яких — дитсадки. Також загарбники знищили 400 закладів охорони здоров’я (кожний восьмий неможливо відновити), 200 культурних споруд, 11 цивільних аеропортів, два порти та портову інфраструктуру… Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

_{Альтернатива «безальтернативному» газу з рф}

НАЗВАНО країну, яка дістане найбільшу вигоду од війни в Україні. Це Катар — світовий лідер із виробництва скрапленого газу (понад 5% світових ресурсів) і один з активних учасників нафтового ринку.

Як відомо, Євросоюз оголосив про намір уже до кінця року на дві третини скоротити обсяги імпорту нафти і газу з росії. Як зазначає видання Bloomberg, завдяки тому, що Європа хоче за п’ять років повністю відмовитися од російського газу, вже зараз Катар зможе з легкістю збільшити експорт на 30%. За оцінками експертів, поточного року продаж за кордон катарського газу перевищить торішній показник на третину і сягне 114 млрд доларів. «Високий попит з боку Європи знімає будь-які сумніви стосовно планів Катару збільшити експорт зрідженого природного газу на 60% до 2027 року, — стверджується у статті. — На цей проєкт потрібно близько 30 млрд доларів, які у Катару майже напевно будуть».