Продовольчий шантаж

Підготувала

Марина ТІШКОВА.

Україна є важливим учасником глобальної системи продовольчої безпеки: вона постачала 10% світового експорту пшениці, понад 15-20% ячменю, більш ніж 50% соняшникової олії (в середньому 50 млн тонн сільгосппродукції щороку). Про те, що повномасштабне вторгнення росії може спричинити дефіцит харчів у всьому світі, почали активно говорити ще на початку року, втім, запобігти кровопролиттю ніхто не зміг. Діставшись нашої території, рф стала діяти добре знайомими методами.

ЗА ДАНИМИ заступника глави Мінагропроду Т. Висоцького, на тимчасово окупованих територіях жодних стратегічних запасів не було — там зберігалося близько 1,3 мільйона тонн зернових, необхідних для гарантування продовольчої безпеки жителів та проведення посівної. Тільки за підтвердженими міністерством відомостями, окупанти вже вивезли з кожного регіону близько 100 тисяч тонн зернових — загалом 400 тисяч тонн.

Найнебезпечніша ситуація створилася на Луганщині. Керівник обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що річна потреба області без ОРЛО становила 60 тисяч тонн збіжжя, а разом з окупованими 2014 року територіями — 240 тисяч тонн. Більш ніж 90% сільгоспугідь зосереджено у північній частині регіону, яка нині захоплена рф. Таким чином, Луганщина єдина область, де не розпочато посівної.

Неабияк потерпає Харківщина. Зокрема, Дергачівська громада розтерзана: сільгосппідприємства або знищені, або пограбовані зайдами, поля всіяні мінами та снарядами. Голова громади В. Задоренко констатував, що посівної цього року не буде...

Награбоване, за даними нашої розвідки, переправляється на територію рф та окупованого Криму. Значна частина вкраденого зерна прямує на суховантажних суднах під російськими прапорами Середземним морем — два вже в Сирії (були намагання продати збіжжя Єгипту, але ця країна відмовилася — попрацювали наші дипломати). Розвідка повідомляє, що подальший шлях награбованого може пролягати контрабандою до інших країн Близького Сходу. На додаток до зерна росіяни вивозять з України овочі.

Агресор заблокував у портах Одеси та Миколаєва близько сотні кораблів із продовольством (Україна щомісяця експортувала цим шляхом приблизно п’ять мільйонів тонн сільгосппродукції) і атакував щонайменше три судна, які перевозили товари Чорним морем. Відтак експортні можливості обрубані, що загрожує світовою продовольчою кризою. Директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі заявив, що перед війною в Україні «276 мільйонів людей у 81 країні йшли назустріч голоду». Тепер же ще 47 мільйонам не вистачатиме харчів. Мова про найбідніші держави. Д. Біслі наголосив: «Увесь світ заплатить, якщо українські порти не відновлять роботи, це не лише українська проблема».

Чи голодуватимуть при цьому українці? Наша влада запевняє, що ні. Мовляв, у нас ще є залишки обсягом близько 25 млн тонн зернових та олійних, контролюємо мінімум 70% сільгоспугідь, а для забезпечення продовольством нашого населення потрібна приблизно половина з них. Згідно з прогнозами, врожай через війну буде меншим орієнтовно на 20% — начебто не вельми велика різниця. Проте підлості загарбників немає меж: вони можуть спробувати знищувати засіяні поля, перешкоджати обробітку та жнивам, обстрілювати зерносховища. Зокрема, в Рубіжному на Луганщині внаслідок авіаударів зруйновано новий елеваторний комплекс, відкритий 2020 року; пошкоджено склад зерносховища на Дніпропетровщині. Як уже зазначалося вище, тимчасово окуповані території безжально грабують: це робиться з прицілом, пояснила наша розвідка, аби довести людей до загрози голоду і зламати всі спроби опору.

Влада російських регіонів прямо заявляє, що продовольство з України використовуватиме і на власні потреби. До того ж мусимо визнати, що держава-агресор усе-таки досить міцно стоїть на ногах, і в продовольчому аспекті також. Експерти наголошують, що в рф ніколи не закінчаться гроші — вона їх може «надрукувати» скільки завгодно. Також росія вирощувала та експортувала сільгосппродукцію в обсязі, якого вистачить для 500 млн людей, а імпортувала лиш третину харчів (здебільшого ті, які не може виробляти на власній території). Відтак хліб, олія, сіль, гречка нікуди з магазинів не подінуться. А оскільки для світової спільноти шантаж голодом видається страшнішим, ніж енергетична «голка», то рф ще й може вигідно продавати за кордон своє продовольство.

Імперію, а особливо рашистську, ніколи не можна «нагодувати» чи «умиротворити» поступками навіть в ім’я порятунку людства — вони її тільки заохочують до ще більших звірств. А допустити потрапляння до її рук ще й контролю над голодом на планеті означатиме занурення не лише України, а й багатьох інших країн у морок. Хочеться вірити, що західні еліти це розуміють і таки знайдуть дієвий батіг для держави-агресора, аби не допустити розвитку бодай такого сценарію.