«Не думала, що знову побачу окупантів»

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Їй було лише 10 років, коли в село зайшли гітлерівці. Чи гадала вона, вже будучи у вельми поважному віці, що знову побачить окупантів? Тільки ці прийшли не із Заходу, а зі Сходу — значно страшніші, підступніші, цинічніші за німецьких нацистів.

«КОЛИСЬ німців боялись, а тепер цих», — зітхає, тримаючись за ціпки, 91-річна Марія Засенок (у дівоцтві Берташ) із Клочкова Седнівської громади.

У цьому мальовничому селі російські окупанти фактично не стояли. Географічно воно розташоване обіч основної траси, що веде на Чернігів, тому з точки зору військових позицій окупантів не цікавило. Та й сил утримувати владу у всіх селах у російських загарбників не вистачало, адже до нас вони йшли на парад і не очікували серйозного опору. А коли ж дістали як слід по зубах, то почали обстрілювати все, до чого долітали снаряди.

Такого безжального ставлення до цивільного населення ті з місцевих, що пережили німецьку окупацію, не пам’ятають.

«Пригадую, у минулу війну назбігаються діти, а німці їм ковбаси по шматку відріжуть, скибки понамазують: їхня кухня у нас на вулиці стояла. Гелгочуть по-своєму, ми ж не знали, про що вони гомоніли. Але лиха ніякого не робили і нікого не чіпали. Не було такого страхіття, як оце. А це наче слуги антихриста прийшли», — не добирає слів баба Марія.

«Росіяни у нас тут проїздом були, — додає ясності її син Віктор. — Вузькоокі проїжджали, щоправда, нікого не тронули — походили, подивились і поїхали».

«Тут то так, а Чернігів молотили добре, добре розбили, — накочується сльоза в бабусі. — Аби вбив хто отого, що всім тим командує…».

«Путіна?» — уточнюю.

«А я не знаю, як його. А він де сидить?»

«У бункері, — кажу, — заховався».

«Аби були зуби, то я б його зубами на шмаття порвала. Хіба це людина?» — не стримуючи емоцій, завершує Марія Засенок, яка так багато побачила на довгому віку.

На жаль, місцевих перевертнів також вистачало — одні дорогу показували в обхід наших позицій, інші по дворах водили і вказували пальцем, де живе учасник АТО, а хто щирий українець. Маємо надію, що з колабораціоністами держава розбереться, як і належить, а люди більше ніколи не побачать війни на рідній землі.