• Рядки з листів

Почуйте і допоможіть вирішити

«А ДЕ Ж ПОРУЧНІ, за що триматись?» — не раз дивуєшся, коли підходиш до поліклініки, магазину, управління соцзахисту тощо. Приємно, що вхід до цих та інших закладів вистелений новою бруківкою, східці відреставровані. Але прикро — не облаштовані вони поручнями. Особливо безпорадним почуваєшся зимової пори під час ожеледиці. І наслідком «забудькуватості» будівельників (чи архітекторів) часто є травмування людей.

Отож постає цілком резонне запитання: якщо поручні передбачені у відповідних документах, то чому не встановлені? Хто відповідальний і має стежити за дотриманням Держстандартів? А якщо там такого нема, то чому? Хто так вперто й безглуздо ігнорує принципом робити все для поліпшення безпечного пересування і зручності населення? Нерідко східці обкладені дорогими мармуровими плитами, зате на шматкові звичайнісінької труби для поручнів зекономили.

Іван СИДОРЧИК.

м. Вараш

Рівненської області.

Дуже прошу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля розглянути таке нагальне для багатьох українців старшого покоління питання, як повернення радянських заощаджень. Неодноразово звертавсь із цим проханням у Міністерство фінансів. Та щоразу чув у відповідь, що така виплата не передбачена в бюджеті. Надіюсь, уряд почує голос народу і це питання буде позитивно вирішене.

Василь ЛУЦЕНКО.

с. Тридуби

Первомайського району

Миколаївської області.

Розумію, що в нинішніх ринкових умовах кожен намагається заробити копійку. Але крутити рекламу цілодобово, перериваючи телепередачу чи фільм майже що десять хвилин, це вже занадто. Та й загалом, як на мене, дуже багато на нашому телебаченні насилля (пограбування, вбивства тощо). Домінує негатив. Правду кажучи, не в захопленні я і від музичних каналів, у репертуарі яких чимало сороміцького відео. Та найстрашніше, що саме на такому наповненні телеетеру виховується молодь.

Віталій ШМАЛІЙ.

с. Бабайківка

Дніпровського району

Дніпропетровської області.

Уже два роки, як наше село позбавлене автобусного сполучення з райцентром, до якого 20 кілометрів. А це нова напасть з’явилася: після ремонтних робіт у сусідньому селі Бакша в нашому перестав працювати мобільний зв’язок. Додзвонитися нікуди не можемо. Залишаємося відрізаними від зовнішнього світу.

Микола САПЕГА.

с. Йосипівка

Подільського району

Одеської області.

Володимир Зеленський обіцяв українцям, що газ подешевшає вдвічі, але, як бачимо, він став ще дорожчим. Крім того, нав’язаний розподіл блакитного палива не менше коштує, ніж сам газ. Люди колись самотужки кооперативами складалися, купували труби, рили траншеї, прокладали вуличні магістралі до своїх осель без допомоги держави, а тепер треба годувати якихось глитаїв.

За роки перебування Зеленського при владі у нас не побудовано жодного підприємства, а ті, що залишилися, готують до продажу. Як і нашу землю.

Як на мене, чинний гарант уже «заробив» своїми діяннями не одну кримінальну справу, за що, дуже надіюсь, відповідатиме перед судом.

Павло СВИРИДЕНКО.

м. Пирятин

Полтавської області.