|
Версія для друку На головну Пошкоджені документи на землю Підготувала Надія ПРОЦКО. «Хотів
вступити в спадщину, та на етапі оформлення документів з’ясувалося, що
державний акт на право приватної власності на землю ушкоджений. Нотаріус
відмовляється дати копію документа і радить звертатися до суду. Що мені тепер
робити, як отримати спадок?» — запитує Назар Іванович з Фастова Київської
області. ПРИ ОФОРМЛЕННІ спадкового права на земельну
ділянку чи в інших випадках може виявитись, що документ (акт на право приватної
власності на землю) пошкоджено. В такому разі спадкоємцю необхідно звертатись
до суду для визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування. Справді,
нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки акт на право
приватної власності на землю пошкоджений, а видача його дубліката не
передбачена законом, бо ще з 2013 року державні акти на право власності на
земельну ділянку не видаються. Відтак наказ Державного комітету України по
земельних ресурсах, який регулював зокрема порядок видачі дубліката державного
акта при втраті або пошкодженні оригіналу, також втрачає свою чинність. Існує один
шлях для визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування —
звернутися до суду. Суду
необхідно надати такі документи: — пошкоджений
державний акт на землю; — рішення
сільської ради про виділення у власність земельної ділянки; — постанову
нотаріуса; — копію
договору оренди землі; —
кадастровий план; — акт
визначення меж земельної ділянки. Суд розгляне
питання і, врахувавши всі обставини, прийме рішення щодо успадкування земельної
ділянки. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Свого хліба вже нема ЧитатиЯК НЕОДНОРАЗОВО хвалилися в уряді, Україна
зібрала рекордний «із часів Київської Русі» урожай пшениці — 32,2 млн тонн у
бункерній вазі (30-31 млн тонн після очищення). Однак треба розуміти, що
продовольчого збіжжя з цього обсягу лише 42%, решта — фуражне. Отож зерна,
придатного для випікання хліба, маємо максимум 13 млн тонн (див. «Подорожчання
хліба неминуче» у номері за 3 грудня). Внутрішнє споживання пшениці становить
близько 7 млн тонн, із них 5,5 млн тонн — продовольчої. Згідно з меморандумом
на цей маркетинговий рік, продати за кордон можна 25,3 млн тонн збіжжя. Відтак
собі фактично залишиться 5,7 млн тонн — на межі необхідного. Та це, за словами
директора об’єднання хлібопекарських підприємств «Укрхлібпром» О. Васильченка,
найоптимістичніший прогноз. Адже ще на початку листопада вивезли 13 млн тонн
пшениці, і 91% (11,8 млн тонн) із них — саме продовольчої. А станом на 26
листопада, за даними Мінагропроду, вже 16,6 млн тонн (стільки продали за весь
минулий торговий рік). Відтак О. Васильченко певний, що продовольчу пшеницю
вивезли практично всю… Отож пекарям доведеться імпортувати борошно —
найімовірніше, з Туреччини. Дехто з експертів прогнозує, що вже незабаром
буханець коштуватиме понад 40 гривень.
I тут усе у збитках ЧитатиЗГІДНО зі звітом Державної
продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ, перебуває в управлінні
Мінекономіки) щодо виконання фінансового плану за 9 місяців, чисті збитки
сягають 327,9 млн грн. Станом на жовтень ДПЗКУ мала фінансових зобов’язань на
загальну суму 25,2 млрд грн. 23,9 млрд грн — це борг перед Китайською
національною корпорацією машинної промисловості та генеральних підрядів, який
українська сторона має виплатити до 2027 року, повідомляє антикорупційна
організація «Марлін». Як відомо, ще 2012-го із китайцями була укладена кредитна
угода на постачання нами пшениці під державні гарантії, але вона не
виконується, зокрема через корупційні фактори. За відсутності коштів у ДПЗКУ
платити за кредит доведеться з держбюджету.
Вугільна криза триває ЧитатиСТАНОМ на 6 грудня через відсутність
палива не працювали 20 блоків, один корпус теплоелектростанцій (ТЕС) та
теплоелектроцентралей (ТЕЦ) загальною потужністю 7,26 ГВт (у державі є 15 ТЕС і
три ТЕЦ із сукупною кількістю енергоблоків 85). Запаси вугілля на складах ТЕС у
понеділок становили 414,9 тис. тонн, із них газового — 318,9 тис. тонн і
антрацитового — 96 тис. тонн. Як і раніше, ресурс нижче необхідного. При цьому
частка атомних електростанцій в енергозабезпеченні збільшилася з 58 до 60%.
Хто хмеліє від виторгу? ЧитатиВЕЛИКА «спиртоватизація» триває. Днями на
аукціоні продали Вузлівське МПД (спиртозавод) у місті Радехів на Львівщині.
Торгувалися сім компаній, котрі, змагаючись, накрутили ціну зі стартових 21 млн
грн до 333 млн, за які об’єкт придбало ТОВ «Гольцварен». Цей спиртозавод наразі
є найдорожчим серед приватизованих підприємств такого профілю. Про переможця
аукціону відомо, що його власником є львівський підприємець Б. Страшевський
(також володіє підприємством «Баупрод», що займається продажем бітуму та
щебеню), статутний капітал — 440 тисяч грн. До речі, з’явились новини про іншу
гучну приватизацію — київського машинобудівного заводу «Більшовик». Кошти за
результатами аукціону в розмірі 1,429 млрд грн уже надійшли до держбюджету
(раніше повідомлялося, що Антимонопольний комітет залишив без розгляду заяву на
купівлю об’єкта переможцем торгів і продовжує розслідувати можливу змову).
Принаймні таку інформацію повідомляє голова Фонду держмайна Д. Сенниченко. За
його словами, інвестор також погасить понад 500 млн грн боргів заводу. Д.
Сенниченко похвалився, що фонд «заробив» для головної скарбниці від роздержавлення
підприємств у 2020-2021-му 8,1 млрд грн. Мовляв, це більше, ніж за сім
попередніх років.
На нові не вистачає коштів ЧитатиАСОЦІАЦІЯ автовиробників повідомила, що у
листопаді українці зареєстрували 58,3 тис. уживаних легковиків, увезених із-за
кордону. Це на 81% більше, ніж рік тому, і на 4% перевищує жовтневий показник
(більше іноземних машин із пробігом протягом місяця реєстрували тільки в лютому
2019 року, коли вперше спливав термін пільгової легалізації «євроблях»). При
цьому частка вживаних іномарок сягнула 87% від усіх перший раз зареєстрованих у
країні. Загалом від початку року на українські номери перейшли майже 470 тис.
імпортних машин із пробігом — у півтора разу більше, ніж торік.
|