Традиції рогозоплетіння

Віктор МАРУЩЕНКО.

Полтавська область.

Фото автора.

ПАВЛО Іванович Даниленко з села Городище Чорнухинського району Полтавщини — справжній майстер із рогозоплетіння. Разом із дружиною Катериною Іванівною він, як колись у сиву давнину, виготовляє з цього матеріалу різні побутові речі та сувеніри: кошики, головні убори, личаки, вигадливі іграшки, зображення домашніх тварин і казкових персонажів. Тим самим ці вмільці пропагують національну спадщину нашого народу.

Захоплення рогозоплетінням, яке згодом переросло в сімейний бізнес, передалося Даниленкам від Марії Кіндратівни Кайдась (тещі Павла Івановича).

Загалом у Городищі люди з давніх-давен плели кошики і возили їх на базар у Київ та інші міста України. Організували артіль, а затим і кооператив із рогозоплетіння. Продукція місцевих майстринь розходилася по всьому тодішньому Союзу.

«Якщо ти твориш на радість людям, то вона повертається сторицею, додає сил і запалу працювати над чимсь новим і цікавим», — переконане подружжя Даниленків. З виставками своїх робіт вони побували у багатьох містах та селищах України, і скрізь люди захоплювались їхніми мистецькими витворами, залюбки фотографувалися, дещо купували чи робили замовлення.

Одного року на Сорочинському ярмарку агрофірма з Кіровоградщини купила в Павла Івановича бичка з рогозу. Відомі українські артисти замовляють на дачу різноманітні фігури казкових персонажів. Його витвори експонуються у Полтавському краєзнавчому музеї, Національному виставковому центрі Києва, в Одесі та інших містах. Особливою ж популярністю користується іграшка-сувенір «Домовичок».

Варто сказати, що створити гарний виріб із рогозу непросто. Матеріал Павло Даниленко заготовляє здебільшого біля Сули в селі Погребняки Семенівського району. Кожну стеблину обережно зрізає серпом, в’яже у пучки та висушує. А вже потім транспортує до місця роботи. Сама технологія виготовлення виробів складна і тривала, та найголовніше, каже майстер, потрібно терпіння і неодмінно — творче налаштування душі й серця.