«Щеплення сказів...» Петро ОЛЕКСІЙЧУК. с. Липляни Малинського району Житомирської області. ВСЯКІ оголошення можна побачити в людних місцях. Грамотні й безграмотні. Не здивуєшся, якщо якийсь малоосвічений житель села нашкрябає на клаптику паперу сякі-такі словеса. Ну а коли фахівець, який навчався в престижному технікуму чи коледжі, повісить отаке каверзне оголошення — втратиш розум або голова звихнеться. Одного дня на кількох електричних стовпах висіли такого змісту оголошення: «Продаю корову третього року теляти», «Продається хата з криницею». От візьми й збагни, що за корова і хата. А чого не написати, що корова з третім отеленням теляти і без зайвих слів хата. І було б усе зрозуміло. Так ні... Не дуже давненько на дверях приватного магазину біліла проти сонця медична об’ява: «4 червня ц. р. буде прихід сімейного лікаря в заселений медпункт». Запитується, то в якому селі і місті існує заселений медпункт? Просто диво, та й годі! А ветлікарі хіба грамотніші? І вони можуть накапостити таке, що здорова людина з переляку не потрапить до своєї хати. «Сьогодні около клуба состоїться щеплення сказів усіх собак. Граждані, які не проходили сказ, должни пройти». А що буде, коли «граждані» не пройдуть сказ? Що? Невже сказяться. Якось я випадково побачив дивне на всю широчінь оголошення культармійців: «Сьогодні в будинку культури відбудеться цікавий концерт артистів колишніх пісень». Або й таке я вичитав: «Магазин закрит. Я ушла в держбанк разчитивать деньги вторгованих покупців». Тьху, тьху! Тож у кожному селі і місті повсюди бурхливо бушує ціле море нікчемних оголошень. І поки я занотовував каверзні оголошення — геть очманів і не зміг більше щось записувати. Одначе хочу сказати, що б там не було, усі, незалежно від освіти, мусимо вчитися грамотності. Бо вона наше друге обличчя. |