П’ятниця, 22 жовтня 2021 року № 77 (19925)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19925/print.php?n=50120

  • Запитання — відповідь

Пай переходить у власність громади

Підготувала Надія ПРОЦКО.

«Майже рік тому померла односельчанка. Вона була бездітна, ніхто її не навідував, а допомагали сусіди і громада. Останні два роки доглядала її наша родина. Все ж сподівалися, що її земельна ділянка (пай) перейде нам, бо жінка обіцяла скласти заповіт. Не судилося. Оскільки впродовж шести місяців після її смерті так ніхто і не звернувся ні до нотаріуса, ні до місцевої влади, тобто не знайшлося спадкоємців, то, кажуть, майно має перейти у власність територіальної громади. Чи правильно це?» — запитує Василина Михайлівна з Дніпропетровщини.

ТРАПЛЯЮТЬСЯ випадки, що після смерті особи залишається майно, яке з певних причин ніхто не успадковує. Це може бути як відсутність спадкоємців за заповітом та законом, відмова від прийняття спадку, так і усунення спадкоємців від їхнього права на спадок. При цьому майно може перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина в порядку, визначеному статтею 1277-ю Цивільного кодексу.

Питання відумерлої спадщини врегульовує Цивільний кодекс (ЦКУ). Якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця немає, у визначений законом термін така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично. Місцевій раді необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду.

Стаття 1277-ма ЦКУ встановлює, що суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини — зазвичай це останнє місце проживання спадкодавця. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Відомо, що нині тисячі гектарів українських земель сільськогосподарського призначення не належать нікому. Це землі так званої відумерлої спадщини: власники земельних ділянок померли, а спадкоємців так і не знайшлося. Проблема в тому, що ці землі існують поза правовим полем — найчастіше вони потрапляють у чиєсь користування шляхом самозахоплення, за принципом — хто перший засіяв поле, той і врожай збирає. Тому факт користування землею (майном), яке входить до складу спадщини, іншими особами без встановлення факту, що вони є спадкоємцями, не може бути підставою для відмови у визнанні спадщини відумерлою.

Слід зазначити, що судді при підготовці справ зазначеної категорії до розгляду для з’ясування обставин звертаються до нотаріальної контори із запитом про наявність спадкових справ після смерті спадкодавців, і тільки після того, як було встановлено в суді факти про їх відсутність, задовольняють заяву про визнання спадщини відумерлою.

Така ж заява про визнання спадщини відумерлою може бути подана і кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення — власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У цьому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації зі Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Підсумовуємо: у разі коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

— вжити необхідних заходів щодо збереження майна померлої особи (якщо це населений пункт, де немає нотаріуса, обов’язок охорони спадкового майна покладається на орган місцевого самоврядування);

— після закінчення річного терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;

— отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади і в установленому порядку ці права зареєструвати.

Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади.