Кому на пенсії жити добре

Підготувала
Маргарита СИТНИК.

Судова гілка влади — традиційний антилідер недовіри українців. І є за що: резонансні несправедливі рішення, корупційні скандали — і переважно цілковита безкарність служителів Феміди. Як-от судді Голосіївського райсуду Києва Д. Валігури, який безпідставно позбавляв водійських посвідчень учасників Автомайдану.

ВИЩА рада правосуддя (ВРП) відправила цього чиновника у відставку, і він піде на пенсію зі збереженням усіх суддівських пільг. А це, уявіть, близько 100 тисяч гривень(!) із кишень платників податків щомісяця. І він такий не один, та й не «найкрутіший». Колишнього суддю Малиновського райсуду Одеси А. Целуха, який дістав п’ять років ув’язнення за вимагання й отримання хабара в сумі 2,5 тисячі доларів, ВРП теж відправила у «почесну» відставку, а відтак суддя-хабарник зміг за рік отримати майже 470 тисяч гривень пенсії.

Ще одна історія у «скарбничку абсурду». Колега А. Целуха Олексій Буран був викритий на хабарі Національним антикорупційним бюро ще 2016 року. Відтоді обвинувальний акт перебуває на розгляді суду, але ВРП 2019-го відправила суддю у відставку. Приблизна сума його утримання з моменту підписання обвинувального акта і до відставки становила близько 1,6 мільйона гривень. Тепер він має ще й довічну пенсію.

Хтось запитає, хіба вже не діє обмеження максимального розміру пенсії до 17 690 гривень? Воно чинне, але, пояснюють юристи, не поширюється на щомісячні виплати суддям у відставці. Служителі Феміди одержують пенсію на загальних підставах, як і решта українців, лише у разі, якщо мало місце звільнення за дисциплінарні провини. При цьому суддя, котрий працює на своїй посаді понад 20 років, має право на відставку — за власним бажанням або за рішенням ВРП. За ним зберігається звання, йому виплачується вихідна допомога: три місячні винагороди за останньою посадою, а також щомісячне довічне утримання з держбюджету (сума зазвичай перевищує 77 тисяч гривень). І таких суддів у нас понад три з половиною тисячі.

Зменшити пенсійні виплати служителям Феміди можна, але для цього слід внести зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Та навіщо парламентарям цим займатись? Із суддями треба дружити.