Добрий господар

За певних умов виноград полежить

ДЛЯ успішного тривалого зберігання грон необхідно створити такі умови, за яких не утворювалася б цвіль, що і є основною причиною псування ягід.

Спершу цвіль виникає переважно на ушкоджених ягодах від тертя об дріт, від дощів, птахів і комах, а також через необережне поводження із гроном до укладання його на зберігання.

Відокремлюючи гроно від пагона, слід намагатися не стерти з ягід восковий наліт (пруїн), що виконує захисну роль. Для тривалого зберігання підходить тільки добре достиглий виноград. Перед укладанням необхідно обережно і ретельно оглянути кожне гроно і видалити з нього ягоди, які мають навіть незначні ушкодження, а також недорозвинені й сухі. Для такої процедури ліпше користуватися маленькими ножицями з неширокими і трохи притупленими кінцями.

Під час огляду та обробки грона перед укладанням на зберігання потрібно тримати його не на голій долоні, а на чистому м’якому рушникові в руці. Від цього долоня буде увесь час сухою і чистою, з ягід менше витиратиметься пруїн.

Виноград на зберігання повинен закладатися абсолютно сухим. Обробляючи грона ножицями, слід осушити чистою ганчіркою або шматком вати (краще гігроскопічної) вологі місця на ньому.

Чим пізніше виноград закладається на зберігання, тим краще. Приміщення, призначене для цього, має бути товстостінним, сухим, темним, без стороннього запаху. В ньому мають бути вентиляційні отвори для провітрювання за потреби. Оптимальна температура у сховищі — 1...5 градусів тепла. При зниженні її до нуля його слід обігріти до необхідного рівня. Приміщення надземного типу більше підходить для зберігання винограду, ніж підвальне: останнє гірше провітрюється, і, крім цього, в ньому восени завше тепліше, ніж у над­земному, а ця обставина не сприяє лежкості сонячної ягоди.

До закладення винограду сховище варто побілити вапном, обкурити сіркою й остудити. Щоб воно було прохолодним, потрібно завчасу після настання холодних ночей відкривати двері на ніч, а вдень тримати його зачиненим, не допускаючи проникнення у приміщення теплого повітря. У вологу дощову погоду провітрювати сховище не потрібно. Для усунення зайвої вологості можна поставити ящик з негашеним вапном або сухим деревним вугіллям.

Після закладення винограду на зберігання потрібно періодично в суху та прохолодну погоду вночі провітрювати приміщення, підтримуючи в ньому плюсову температуру від 1 до 5 градусів. Чим нижче температура у сховищі (але в межах оптимальної), тим кращі умови для зберігання ягоди.

Виноград можна зберігати різними способами: в ящиках або діжечках місткістю 8-10 кг із пересипанням його деревною або корковою тирсою; у підвішених на жердинах гронах; на поличках, де є підстилка шаром 2-3 см з грубої та чистої соломи. Ящики або діжечки повинні бути чистими і без запаху. Добре б цю тару перед заповненням виноградом обкурити сіркою. Тирса має бути чистою та сухою. Липова і тополина найпридатніші для пересипання винограду.

Отже, на дно ємності насипають тирсу шаром 2-3 см, потім укладають виноград на неї так, щоб грона не стикалися між собою. Перший шар винограду засипають рівномірно тирсою на 1-2 см. Після цього укладають другий шар винограду і знову пересипають тирсою. Так роблять до повного заповнення тари, яку потім нещільно прикривають кришкою, щоб вільно над­ходило повітря. Для цього між бортом тари і кришкою кладуть нетовсту планку.

На тарі варто зробити напис із найменуванням сорту і датою його укладання.

Зберігати виноград підвішеним на жердині простіше, ніж у ящиках чи діжках. При такому способі одним кінцем шпагату обв’язується ніжка одного грона, а другим — ніжка іншого грона. Після цього їх підвішують на жердину так, щоб не торкалися одне одного.

На зелених гребенях виноград зберігають таким чином. Гроно зрізують із куща разом з пагоном так, щоб нижче нього була парость з двома міжвузлями, а вище — з одним міжвузлям. Нижня частина пагона опускається в пляшку з водою, яку слід закріпити на стійці в похилому положенні таким чином, аби гроно вільно звисало. Щоб вода у пляшці не псувалась, у неї кладуть шматочок деревного вугілля або 0,5 столової ложки крупного порошку з нього. На нижній частині пагона, який перебуває у воді, періодично обновляють садовими ножицями зріз, що сприяє живленню стебла з гроном. Найкраще зберігається за такого способу виноград із нещільними гронами і ягодами із хрящуватою м’якоттю.

При розміщенні винограду на поличках останні варто прилаштувати одну над одною так, щоб відстань між ними була 25 см. Ширина або глибина полиць має бути 75-80 см. Відтак зручно на всю довжину руки укладати і перевіряти грона на них. На поличках доцільно розміщувати виноград за сортами. Розстеляють рівномірним шаром 4-5 см грубу чисту солому, на неї поміщають виноград. Усі грона укладають одне до одного, ніжками від себе. Так зручніше переглядати їх.

Є ще один спосіб зберігання винограду — в солом’яному попелі. Важливо при цьому зібрати попіл після згоряння соломи без домішок землі. У попелі виноград лежить краще, ніж у деревній тирсі, тому що остання сама піддається гниттю та іноді є джерелом ушкодження винограду в сховищі. Солом’яний же попіл не гниє, являє собою наче стерильний матеріал. Крім того, він не залишає ніякого запаху на винограді, добре покриває собою ягоди в гроні і, як показують спостереження, виконує захисну роль, як і пруїн на плодах.

За будь-якого способу зберігання винограду за ним потрібно вести спостереження, аби вчасно вжити заходи боротьби з цвіллю. Перший раз перевірити стан грон у сховищі необхідно через 7-10 днів після закладання на зберігання, а наступні — рідше, у міру зниження температури в приміщенні. Чим тепліше буде в ньому, тим частіше варто переглядати запаси. Перевіряючи грона на поличках, їх треба брати за ніжку і оглядати з усіх боків. При зберіганні на жердинах або на зелених гребенях грона можна не знімати, а розглядати у висячому положенні. Для того щоб дослідити виноград у ящиках або діжечках, потрібно мати про запас по одній такій же порожній тарі, в яку обережно перекладається перевірений виноград. Зіпсовані ягоди слід видаляти ножицями. Виявивши масову цвіль на гронах, необхідно провітрити сховище й обкурити його сіркою з розрахунку 10 г на кубічний метр приміщення.

Не всі сорти винограду можуть довго зберігатися. Найбільш лежкі ті, у яких ягода має товсту шкірочку та щільну хрящувату м’якоть.