• Людина та її справа               

Закон лісового тяжіння

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Золочівський район

Львівської області.

Фото автора.

Пенсіонер-лісник Роман Стаднюк із лісничим Олександром Волянюком в урочищі Закаменем.

РОМАНОВІ Стаднюку з Підкаменя, що у Золочівському районі, давно за 70, і він, відпрацювавши свого часу лісником Підкамінського лісництва Бродівського лісгоспу більше трьох десятків літ, уже 13 як на пенсії.

— Та ось біда, — каже дружина, — живемо неподалік урочища Закаменем, а там всі його колишні квартали, з 16-го по 24-й, тож чоловік продовжує «хворіти» тим лісом та постійно пропадати з обійстя…

Ольга Стаднюк уже кілька разів просила лісничого Олександра Волянюка, аби гнав її чоловіка в три шиї з лісництва, але той кожного разу заперечливо похитує головою. З Романом Стаднюком працював разом 10 років. Знає його як відповідального серйозного лісівника, практика… Тож час від часу, як сам висловлюється, треба звірити компас з того чи іншого питання.

Колись радився з батьком, який віддав лісові 54 роки. А ось після того, як Григорія Волянюка не стало, помічником-порадником на громадських засадах взяв собі Романа Стаднюка. Стаж хоч і менший, як у батька, та понад 100 гектарів лісу за своє життя висадив.

У Підкамінському лісництві відновлюванню лісу надають особливого значення. Цього року тут засадили 10 гектарів площ, 30 — під природним поновленням, а річна заготівля на п’яти дільницях (загальна площа 4697 гектарів) становить 14,5 тисячі кубів деревини. Своїм трудом лісівники підтверджують, що поновленню тут приділяють багато уваги, тобто відтворюють стільки, скільки вирубали.

Є в лісництві й насіннєві плантації: архівно-маточна дубова і клонова соснова. Доглядають за ними пильно.

— Чим ажурніша крона у сосни, — каже Роман Стаднюк, — тим більше насіння вона дасть.

І через якусь хвилю, поправивши срібний чуб, додає: мовляв, лісничий Волянюк це знає й сам назубок.

Воно правда, та перекинутися слівцем із таким же не байдужим до лісу, як і ти, чоловіком ніколи не зашкодить. Часом лісничий Волянюк на вихідних і сам зайде до Стаднюка в гості, й вони, усамітнившись на пасіці, довго обговорюють зміни в лісовій галузі. Ведуть неспішні розмови про поступові рубки у два прийоми, про новітні технології, з допомогою яких деревину заготовляють на місці, про те, як приживається дуб на ділянках після модрини…

Окрема тема — реформи в лісовій галузі. Роман Стаднюк категорично проти «соціалістичного вирівнювання» лісгоспів методом злиття успішних із відстаючими. Особливо йому боліло, коли пішли чутки, і не тільки, про поглинання успішного Бродівського лісгоспу Золочівським.

Його рідне підприємство впродовж багатьох років ходить у беззаперечних лідерах. Заготівля деревини лише в першому півріччі цього року становить майже 50 тисяч кубічних метрів (118,3 відсотка), обсяг продукції переробки в грошовому виразі — понад 51 мільйон (майже 155 відсотків).

Роман Стаднюк добре знає, що бродівським лісівникам належно платять. Фонд оплати праці порівняно з першим півріччям 2020-го збільшився майже в півтора разу. Середня заробітна платня порівняно з аналогічним періодом торік зросла і становить, наприклад за серпень, понад 36 тисяч гривень.

Досвідчений лісівник твердо переконаний: якщо й об’єднувати, то слабкі підприємства зі слабкими, підсиливши їх досвідченими підприємливими кадрами та матеріальною базою…

Так само жваво обговорює Роман Стаднюк із лісничим Олександром Волянюком взаємовідносини з місцевими громадами. Найважливіше тут — побільше інформації про діяльність лісгоспу, лісництв. Тоді менше розмаїтих фантазій і кривотлумачень із негативним відтінком.

А не раз і про щось кумедне згадають. Скажімо, як Роман Стаднюк на своєму 18-му кварталі ділянкові стовпчики встановлював. Перед вечором керівництво перевіряло — їх не було, тож зранку на нараді заходилися лісника шпетити, а він їм — ідіть перевірте! Перевірили і… довелося вибачатись.

А ще крізь роки запам’яталося добродушне обличчя жінки, яка приїхала за дровами. Мала виписаних шість кубів, а взяла лише п’ять, запевнивши лісника, що їй того вистачить. Усі, як правило, силкуються хапнути більше…

За 35 літ праці в лісництві силове поле лісу так затягнуло Романа Стаднюка, що вже, мабуть, не відпустить його до скону віку.

Та на відміну від дружини він з того тільки радий.