• Екологічна панорама

_{Труять землю «хімією»}

Олена БЕГМА.

БІОЛОГИ застерігають: через діяльність агрохолдингів 40% сільгоспземель в Україні можуть утратити родючість — до того ці підприємства нашпиговують їх різною гримучою «хімією» для підвищення врожаїв. Від цього вельми потерпають і місцеві жителі, на городи й обійстя яких унаслідок обробок також потрапляє агроотрута, що занапащує все живе. Ще й люди хворіють. Оскільки держава належним чином не контролює процесу, громади намагаються захищатися самотужки.

Так, Великоомелянівська сільська рада, що на Рівненщині, встановила заборону на будь-яку авіаобробку земель. Водночас створила громадський екопатруль. Саме його члени днями зупинили процес обприскування полів соняшнику з гелікоптера, яке здійснювала «Західна агровиробнича компанія» неподалік села Грушвиця, зовсім поруч людських осель і городів. Вертолітник, розпилювач отрути, робив свою справу на недосяжній для екоактивістів висоті й не думав зупинятись. Але селяни не здались і бігли за гелікоптером доти, доки він не приземлився. Туди ж підоспіли й інші сповіщені односельці, які взяли в облогу гвинтокрил і самого вертолітника. На місце прибула поліція, за фактом порушення екологічного законодавства відкрито кримінальне провадження.

_{Викиди вугільних ТЕС}

ТОРІК вісім із 20 українських вугільних електростанцій у рази перевищили граничні норми викидів двоокису сірки, оксидів азоту і зольного пилу. Що не могло не позначитися на здоров’ї не лише місцевих мешканців, а й жителів прилеглих районів сусідніх держав. Підмічено: вони частіше нездужають на бронхіт та астму, в жінок трапляються передчасні пологи тощо. Серед найбільш постраждалих регіонів нашої країни — Донецька, Київська, Дніпропетровська та Львівська області. З країн ЄС найбільшу шкоду від викидів українських вугільних ТЕС відчувають Румунія і Польща. Такі результати дослідження, проведеного міжнародною екологічною моніторинговою організацією Center for Research on Energy and Clean Air із застосуванням комп’ютерних моделей і рекомендацій ВООЗ.

До відома: в Україні розташований один із найзабруднюючих парків вугільних електростанцій у світі. Згідно зі звітом аналітичного центру EMBER, останні є лідерами за викидами діоксиду сірки і зольного пилу в Європі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я про смертність і тягар хвороб, через забруднення атмосферного повітря в Україні щорічно втрачається 2538 років життя людей на 100 тис. осіб — це найбільший показник серед європейських країн.

_{Готують карту радіаційного забруднення}

У ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ зоні розгорнуто спільну роботу мобільних лабораторій радіаційної розвідки Німеччини та України з вимірювання поточного радіаційного стану території зони відчуження. За словами заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдана Боруховського, дослідження є безпрецедентними за своїми масштабами і проводяться із застосуванням найсучасніших технічних засобів та методів фіксації просторового розподілу радіаційного забруднення, включаючи й аеромобільну радіаційну розвідку. Зокрема, фахівці використовують дрон із відповідним гамма-спектрометричним обладнанням і два вертольоти Федеральної поліції Німеччини.

Головна мета вимірювань — створити сучасну карту розподілу остаточного радіаційного забруднення та передбачення характеру його змін. Це необхідно для правильної оцінки ефективності захисних заходів, планування відновлення і розвитку територій, безпеки людини і довкілля, прогнозу динаміки змін.

_{Дуби під загрозою зникнення}

ЛЮДИ безпрецедентними темпами змінюють клімат планети, що вже стало великим викликом усій живій природі. Чимало видів тварин і рослин зникають із лиця Землі. Зокрема, така доля спіткала щонайменше 30% видів дерев у світі. Згідно з даними звіту лондонської благодійної організації Botanic Gardens Conservation Internationa(BGCI), нині 17 500 видів дерев перебувають під загрозою зникнення. Насамперед ідеться про дуби, магнолії та тропічну рослинність.

Саме тому вчені закликають до вжиття невідкладних заходів для захисту дерев. Необхідно різко скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу, щоб утримати глобальну температуру в межах норм, встановлених Паризькою кліматичною угодою. Годі вже казати про варварське вирубування лісів на планеті.

_{Друге життя антарктичного пластику}

УКРАЇНСЬКА антарктична станція «Академік Вернадський» одержала обладнання для переробки пластикових відходів, із яких виготовлятимуть сувеніри з фірмовим логотипом. Ідеться про кришечки від ПЕТ-пляшок та флакони побутової хімії, які у великій кількості накопичуються на станції. Із них робитимуть брелоки, браслети, фігурки пінгвінів і китів, герметичні скляночки для напоїв тощо.

Як розповів начальник 25-ї Української антарктичної експедиції Юрій Отруба, котрий сумарно шість років зимував в Антарктиді, на льодовому континенті не можна залишати сміття — наукові співробітники окремо сортують метал, скло, пластик і картон, після чого вивозять все це на судні. Так що ініціатива з переробкою пластику дасть змогу зменшити кількість відходів, які утворюються на станції і потребують вивезення з Антарктиди. У той же час до пандемії COVID-19 Антарктиду щороку відвідувало 50 тисяч туристів, із них нашу станцію — 5 тисяч. Всі вони — потенційні покупці сувенірів. Нині антарктичний туризм знову потроху почав розвиватися. Так що буде нашим полярникам додатковий прибуток.

_{Новий ландшафтний заказник}

НА Донеччині, в межах Нікольської селищної територіальної громади Маріупольського району, з’явилася нова природно-заповідна територія місцевого значення «Гірська долина» площею понад 500 гектарів. Ця місцина включає переважно праві й частково ліві схили та днище балки Водяної з відрогами, що являють собою чагарниковий та петрофітний степ з незначним відшаруванням гранітних порід та щебенистими ділянками. З-поміж іншого в новому ландшафтному парку ростуть 12 видів рослин та мешкають 34 види тварин, які занесені до Червоної книги України. Зокрема, з червонокнижної флори це горицвіт волзький, карагана скіфська, гіацинтик Палласів, сон богемський, ковила українська, ковила Лессінга, тюльпан гранітний та інші. З тварин, які потрібно оберігати, зустрічаються тушкан великий, хом’ячок сірий, журавель степовий, огар, дрохва, змієїд, орел-карлик, сапсан, сиворакша, сорокопуд сірий, шпак рожевий, вусач мускусний та інші.

У Донецькій області об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення займають загальну площу понад 110 тис. га, що становить понад 4% її території. За кількісним складом переважають заказники місцевого значення, а за площею — національні й регіональні природні, ланд­шафтні парки.