Добрий господар

Картопля, буряки і гичка для домашніх тварин

ВІДОМО, що доброякісна картопля безпечна для живності у дворі. Але пророслі й прозеленілі бульби, а також лушпиння і барда із зіпсованої картоплі виявляють токсичність через наявність у них соланіну. Особливо чутливі до отруєння соланіном свині, в меншій мірі — інші тварини.

На початку захворювання з’являється розлад травлення: пронос, блювота у свиней. Згодом виникає висипання на шиї, вимені, кінцівках. Тварини здебільшого лежать, що зумовлює появу пролежнів. Відзначаються також хитка хода, слабкість задніх кінцівок, задишка, прояви серцевої недостатності.

За перших ознак отруєння слід негайно братися за лікування. Промиванням і застосуванням проносного звільняють від умісту шлунково-кишковий тракт. Шлунок промивають розчином 0,1 відсотка марганцівки і 2-відсотковим розчином харчової соди. У подальшому випоюють слизуваті відвари, в’яжучі засоби (дубову кору, танін), молоко. Дають препарати, які підтримують роботу серця (кофеїн, камфора, кордіамін).

Щоб не допустити отруєння, пророслу та уражену грибком картоплю рекомендується добре проварити і згодовувати у помірних кількостях. Воду, в якій варилася картопля, зливають. При неправильному зберіганні бульби в ній можуть накопичуватися токсичні речовини: кислоти, сивушні олії і соланін. Згодовування коровам у великих обсягах барди з такої картоплі може призвести до токсикозу. Помічено, що дійним коровам і свиням подібний токсикоз майже не загрожує, а в биків, сухостійних і взагалі недійних корів захворювання дає про себе знати швидше і проходить у важкій формі. При отруєнні картопляною бардою спостерігаються розлад травлення, сильна хворобливість у ділянці печінки, пригнічений стан, загальна слабкість.

Якщо це вже сталось, слід повністю виключити з раціону картопляну барду. Хворій тварині згодовують більше грубих кормів, дають мінеральну підгодівлю.

Слід зазначити, що велика кількість цукрових буряків у годівницях не супроводжується небажаними наслідками, якщо їх дають за два-три прийоми по 5-7 кг, а також у тому разі, коли до споживання цього корму тварину привчають поступово.

А ось буряковою гичкою худоба і свині можуть отруїтися, якщо вона зіпсована, з домішками бруду чи піску, тривалий час пролежала в купі. Розпізнають це захворювання за пригніченим станом худоби, втратою апетиту і ремиґанням, спрагою, м’язовим тремтінням, яке переходить у судомне скорочення м’язів, блідістю і синюшністю слизових оболонок. При цьому температура тіла нормальна.

Аби запобігти цьому, слід згодовувати ботвину дозовано і давати водночас сіно, полову, солому. Поїдання худобою та свиньми грубих кормів буде запобігати проносній дії гички. У раціон доцільно вводити мінеральну фосфорну підгодівлю. До поїдання ботвиння тварин варто привчати поступово, довівши норму коровам до 20-25 кг на добу. Молодняку старше року можна давати 12-12,5 кг бурякової гички, вівцям — 3-4 кг. Для корів максимальна разова дача ботвини не має перевищувати 10-12 кг з проміжками між годівлями не менш як 4 години.