Добрий господар

Осіння ягода — кизил

КОЛИ бачиш цю плодову й декоративну культуру, то відразу виникає асоціація з кизиловим, або, як його ще називають, кримським варенням. Ця ягода не тільки смачна і використовується для приготування джемів та як чудова приправа до різних страв, зокрема м’яса, а й має широкий спектр корисних властивостей, що поліпшують кров’яний артеріальний тиск, сприяють травленню.

Рослина не вимагає особливого догляду. Втім, слід зауважити, що дерево починає цвісти раніше за інші культури, а період вегетації становить приблизно 250 днів у теплому кліматі — наприклад, на Одещині. Тому для середніх широт бажано обзавестися сортом з раннім терміном достигання плодів. В умовах Київщини, скажімо, цілком достиглий урожай збирають наприкінці серпня (зривати ягоди дуже легко, не треба ні нагинатися, ні дертись на висоту).

Кизил — кущ або дерево заввишки до 8 метрів. Це довгожитель — може рости понад 100 років.

Ягоди кизилу яскраво-червоного кольору (виведені й сорти з янтарними плодами), м’які, всередині кістянки.

Кизил добре росте на вапняних ґрунтах. Кислі йому не підходять, хоча буде жити й на них, але це негативно позначиться на розвитку рослини та врожаї. Ґрунтові води мають залягати не ближче 1,5 м до поверхні землі.

При посадці вибирається південна або південно-східна сторона. Садити дерева краще восени. Ознака, коли можна це робити, — початок падолисту з тополі.

Глибина і діаметр садивної ями мають бути близько 60 см.

Кілок слід вбити з того боку, звідки дме вітер, а саджанець розмістити з протилежного.

Копаючи яму, насипайте верхній та нижній шари ґрунту в різні боки. Верхню родючу землю змішайте з перегноєм та мінеральними добривами і засипте цією сумішшю саджанець, полийте двома відрами води та замульчуйте поверхню перегноєм або сухою землею нижніх шарів.

Від огорожі до саджанця має бути не менш як 5 м. Розташовувати його слід таким чином, щоб у наступні роки він був забезпечений хорошим живленням з ґрунту та віддалений від решти дерев, які не затінятимуть його, інакше після 20 років крона втрачатиметься і звужуватиметься. Відтак урожай суттєво знизиться.

Кизил добре витримує приморозки. Він чудовий медонос, але цвіте дуже рано (цвітіння триває близько двох тижнів), коли температура повітря близько плюс 12^ОС, а для лету бджіл температурний режим має бути вищим. Тому дерев у садку неодмінно потрібно мати два, а краще три, щоб вітром пилок міг переноситись з одного на інше, і таким чином відбувався процес запилення. Розміщують їх при цьому на віддалі 3-5 м одне від одного.

Саджанець кизилу повинен бути 2-річного віку, заввишки близько 1,5 м, зі штамбом діаметром близько 2 см і п’ятьма скелетними гілками. Після посадки необхідно обрізати пагони на третину. Втім, багато садівників не роблять цього в перший рік після висадження, і рослини також добре приживаються.

Кизил формують кущем.

Обрізка в наступні роки не обов’язкова. У віці близько 20 років слід омолодити дерево шляхом обрізання 4-річних пагонів. За рахунок цього утворюється чимало нових молодих гілок.

Ідеальний догляд за кизилом полягає в розпушуванні ґрунтової поверхні на глибину близько 10 см, видаленні бур’янів та періодичних поливах у перший вегетаційний рік. Однак якщо ви робитимете лише останнє з перерахованого, без ягід теж не залишитесь.