• Сільські обрії

Півтори тонни кавунів на городі

Тетяна ПАНАСЮК.

Хмельницька область.

Колишній професійний охоронець із села Васьківці Ізяславського району Хмельниччини Сергій Любицький (на фото) на трьох сотках землі виростив понад півтори тонни кавунів.

— ЦЕ ЛІТО, — повідав чоловік, — видалося напрочуд урожайним на баштанні. Найбільший кавун, смугастий, був 11 кілограмів 450 грамів! Білий — майже 10 кг.

Вродило так, що Сергій не знає, що з тим урожаєм робити. Роздає сусідам, сам ласує, трохи вдається продати. А сил витрачено ж чимало. «Самі собою кавуни не ростуть, як гарбузи, — кинув насіння в землю і забув на якийсь час, — пояснює чоловік, — за ними треба доглядати. Культура дуже ніжна на початкових стадіях, тому сапати слід неодмінно. І додавати у ґрунт багато піску. Треба постійно ходити дивитися: починають жовкнути — за сапку і розпушуй землю».

Господар вирощує п’ять сортів кавунів. Найбільше, каже, подобаються білі мармурові з рожевою м’якоттю: «Я і вирощувати їх люблю, дивитись, як вони розвиваються, і їсти». Раніше такого хобі у Сергія не було, проте не раз чув від тата про тонкощі плекання саме цієї ягоди. Зайнявся чоловік городництвом, коли чотири роки тому приїхав із Києва доглядати хвору матір.

Справа ця майже завжди увінчується успіхом, проте треба завзято працювати і знати специфіку.

— Батько мене вчив, що ця культура не терпить інших добрив, крім азотних. Можна взяти ложку селітри на відро води, розмішати і підливати по кілька кухлів під кожен кущик. І дріжджовий розчин кавунчики полюбляють — це вже коли підросли трохи. Тоді вони достигають дуже смачні, цукрові, — ділиться секретами Сергій.

Хочеться побажати дбайливому господареві й надалі отримувати щедрі врожаї. І щоб улюблена справа давала не лише задоволення, а й прибуток.