• Борітеся — поборете

Домоглася справедливості

Віктор Зеленюк.

Вінницька область.

16 лютого ц. р. у «Сільських вістях» була надрукована стаття «Можна сказати, викинули…», в якій ішлося про конфлікт навколо звільнення з роботи завідувачки бібліотеки-філії села Бортники Тульчинської громади на Вінниччині Клавдії Миколаївни Балинської.

НАЙБІЛЬШЕ обурило жінку не саме звільнення, а те, як це було зроблено: зневажаючи її гідність, порушивши законодавство. Клавдія Миколаївна не захотіла миритися зі свавіллям чиновників і вирішила добиватися правди через суд. Їй це вдалося — пенсіонерку поновлено на посаді, якій віддала понад пів століття свого життя. Таке рішення прийняв суддя місцевого районного суду О. В. Саламаха.

Судове протистояння 77-річної Клавдії Балинської з Тульчинською міською радою тривало сім місяців. За її словами, представники протилежної сторони шість разів навмисно ігнорували засідання суду, відтягуючи таким чином ухвалення рішення по справі. Навіть на останнє засідання, яке відбулось 17 серпня, ніхто не з’явився.

Та все ж після досконалого вивчення причин конфлікту суд захистив позивачку і зобов’язав скасувати наказ директора Тульчинської районної централізованої бібліотечної системи №12-к від 29.12.2020 р. «Про звільнення Балинської К. М. з посади завідуючої Бортницької бібліотеки-філії з 31.12.2020 року» та поновити її на посаді завідуючої Бортницької бібліотеки-філії КЗ «Публічна бібліотека Тульчинської міської ради». Водночас на користь Балинської К. М. буде стягнуто з Тульчинської міської ради середній заробіток за період вимушеного прогулу із січня по липень 2021 року в розмірі 42 952 гривні.

— Я дуже задоволена тим, що виграла суд, — сказала кореспондентові «Сільських вістей» Клавдія Миколаївна. — У цій перемозі є частка зусиль і вашої газети, бо без такої моральної підтримки годі було сподіватися на позитивний для мене результат. І хочу, щоб мій приклад надихнув таких же страждальців, як я, по всій Україні — борітесь і поборете! Тією сумою грошей не можна компенсувати моїх моральних збитків, але вони не будуть зайвими у сімейному бюджеті. На роботу я таки вийду і буду трудитися стільки, скільки дозволить здоров’я. А ще за цей період я стала юридично грамотнішою, вже напам’ять вивчила норми законодавства, в яких ідеться про звільнення пенсіонерів без згоди сторін. Ніхто з моїх друзів не вірив у справедливість, і багато хто відмовляв мене ставати на стежку війни з владою, але правда та наполегливість виявилися сильнішими за бажання посадовців робити так, як їм хочеться.