Хасиди залишають Умань Григір РУДЬ. Кожний хасид, котрий хоч трохи поважає себе, бодай раз у житті має побувати на могилі цадика Нахмана із Брацлава. Поважають себе всі, та не всім щастить відзначити Рош га-Шану саме в українській Умані, де знаходиться ця могила. І ЦЬОГО РАЗУ три вечори поспіль (із 6-го по 8 вересня) місто на Черкащині жило під знаком масового відзначення хасидами єврейського 5782 Нового року (Рош га-Шана), який торік з ініціативи Володимира Зеленського набув і у нас статусу національного свята. Новорічне празникування минуло загалом без «обтяжуючих обставин», хоч народу набилося немало — за офіційними даними, понад 29 тисяч паломників-хасидів із десяти країн світу. Громадський лад та безпеку в Умані, крім місцевих стражів порядку, підтримували понад 600 приїжджих (в тому числі і з Ізраїлю) співробітників поліції та більш як 200 військовослужбовців Національної гвардії. Все ж порушення були, але незначні. Як повідомив начальник ГУ НП у Черкаській області Михайло Куратченко, відкрито три кримінальні провадження: за видачу підроблених ПЛР-тестів, фальшиві водійські посвідчення і навіть торгівлю зброєю. Не обійшлося без уже звичного: деякі іноземці припустились міграційних порушень — «загостювалися» на землі українській. У місті зареєстровані також випадки коронавірусу серед хасидів, повідомила начальник Уманського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Лариса Качанова в ефірі одного з телеканалів. Не обійшлося й без локальної пожежі — в одному з орендованих помешкань від короткого замикання загорівся кондиціонер. Довелося також гасити вогнище, яке пілігрими розвели на балконі житлового будинку — смаженини захотілося... Загалом же прочани і нині відзначили Рош га-Шану так, як завжди: читали по десять обов’язкових юдейських текстів, молились і мились у місцевих водоймах, співали гімни, розкаювалися і вели на заклання кіз та баранів, смітили і не прибирали за собою — на будь-яку роботу в ці дні у них заборона. Умань обросла за кілька діб горами сміття! Але місто готове пережити будь-які катаклізми. Хасидам — віра у світле майбутнє, городянам — у практичне сьогодення. Адже богомольці, якими б незаможними не були у себе на батьківщині, в Умані платять за все і сповна. За пляшку води — один долар, за пачку цигарок — п’ять, навіть за звичайні китайські навушники — двадцять... Заробити на хасидах вирішила і місцева влада. На сесії міськради у «пожежному» порядку депутати встановили максимальну ставку туристичного збору з іноземця — з кожного паломника, якщо він проживає у приватному будинку, стягували по 300 гривень за добу, по 150 при мешканні гостя в офіційно зареєстрованому готелі. Не збори, а побори, обурювалися не тільки гості, а й власники помешкань. Добре, хоч втамувати голод можна було безкоштовно — за рахунок благодійництва. Деякі з небагатих гостей поверталися додому завдяки милостині. Найдорожча земля нині в Україні не в Києві, а в Умані на неширокій вулиці Пушкіна. Вулиця є центром паломництва брацлавських хасидів, тут розташовані єврейська синагога та готель «Шаарей Ціон». За даними політолога Миколи Давидюка, 5 соток землі поблизу вулиці Пушкіна нещодавно обійшлось у $1 млн. Ще один продаж — $700 тис. за будинок розміром 50 кв. м. Так дорого земля не коштує навіть в Ізраїлі, куди більше десятка років тому хотіли перенести могилу цадика Нахмана. |