Архів
Вівторок,
7 вересня 2021 року

№ 66 (19914)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Є така думка

Тарасові кургани

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Такими були дніпровські пороги за часів Шевченка. На берегах обабіч них височіло чимало курганів. Багато з них, як і самі пороги, зникли після будівництва Дніпрогесу.

Співзасновник усеукраїнського руху «Хранителі курганів» Олександр Кликавка досліджує давні поховання та бореться за їх збереження. Зокрема, опікується курганами на території зниклого села Безводівка, що в Ічнянській міській ОТГ. А нещодавно він зняв фільм «Невиконаний заповіт». Стрічка, присвячена останній волі Тараса Шевченка, вже удостоїлась міжнародної нагороди.

ЯК ПОВ’ЯЗАНІ великий поет і кургани? Річ у тому, що коли дослідник перейнявся темою захисту курганів, у своїй діяльності він постійно натрапляв на ім’я поета.

— Тарас Григорович їх малював, писав про них у щоденнику, у творах... — говорить чоловік. — Він згадує кургани близько 200 разів! Найбільш значимий щодо цього твір — «Заповіт». Шевченко просить поховати його «на могилі». Могилами ж у давнину називали кургани.

Письменник та публіцист Петро Ребро висловлює припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Григорович змальовує не канівський пейзаж, а той, що неподалік Хортиці. Є і такий факт: у першій публікації твору в «Кобзарі» слово «Ревучий» надруковане з великої літери. Саме одну з таких назв, як відомо, мав найбільший і найдавніший поріг «Ненаситець», біля якого бував письменник. Козаки йменували його «Дідом». У тиху погоду гуркіт порога чулося за 20 кілометрів.

Описане вище припущення було висловлене дослідниками задовго до того, як Олександр Кликавка зняв фільм, однак «хранитель» першим пов’язав Шевченка саме з курганами.

— Коли я працював над стрічкою, то поставив собі два завдання: дослідити загалом ставлення поета до цих стародавніх поховань, а також знайти давню могилу біля Дніпрового порога, яку він мав на увазі у своєму «Заповіті», — розповідає дослідник. — Стосовно першого, то з’ясував, що у своєму щоденнику та поезіях Шевченко багато разів закликав берегти кургани, бачив у них символ героїзму, української ідентичності, зв’язкову ланку між поколіннями. Щодо другого — я таки ідентифікував місцину, про яку йдеться у знаменитому вірші.

Режисер-початківець характеризує, що його відео — це своєрідна наукова робота в нетиповому форматі. Він об’їхав усі шевченківські місця: курган «Переп’ятиха», Седнів, Дніпро, Канів, Качанівку, Переяслав. «Вірш «Заповіт» Тарас Григорович написав у 29 років у Переяславі, коли, лежачи в гарячці, гадав, що помре, — розповідає Олександр Кликавка. — Захворів він через пів року після відвідин Хортиці та порогів. Враження та спогади ще були свіжими в пам’яті. Кобзар хотів, щоб його похоронили саме в запорозькому кургані, бо вбачав у цьому символічність, адже Запорожжя та Надпорожжя — це колиска козацтва. Більшість його близьких друзів знали про це, але петербурзький товариш Григорій Честахівський намір Шевченка купити ділянку і побудувати хату десь поблизу Канева видав за «бажання навіки там спочити».

За словами дослідника, курган, про який мова, сьогодні перебуває в досить хорошому стані. «Це висока могила на лівому березі Дніпра, буквально за 200 метрів од берега, з крутими схилами», — описує він.

Робота Олександра Кликавки удостоїлась відзнаки на міжнародному конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи». Він заснований народною артисткою Галиною Яблонською і об’єднує учасників із понад двадцяти країн. Його метою є популяризація творчості Кобзаря, відзначення тих людей, які допомагають в утвердженні нашої культури, популяризують Україну та Шевченка у світі.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Рекордний урожай
Читати
Почали з «вогником»
Читати
Палала пам’ятка архітектури
Читати
До зими майже готові
Читати
Чергові пропозиції
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове