Архів
Вівторок,
7 вересня 2021 року

№ 66 (19914)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Актуально

Кінця світу не сталося

Марина ТІШКОВА.

Минуло майже два місяці від моменту запровадження іспитів із володіння українською мовою для претендентів на посади держслужбовців (також це потрібно для набуття громадянства). Попри всі завивання та пророкування чи не кінця світу від політиків-українофобів та решти носіїв «російськомовних щелеп» процес триває, і Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє про його хід та результати.

ОТЖЕ, законодавством передбачено шість рівнів володіння мовою, згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти. Комісія визначила стандарт знань для кожного зі щаблів: початковий рівень першого ступеня A1 — 30% правильних відповідей +1; початковий рівень другого ступеня A2 — 40%+1; середній рівень першого ступеня B1 — 50%+1; середній рівень другого ступеня B2 — 60%+1; рівень вільного володіння першого ступеня C1 — 70%+1; рівень вільного володіння другого ступеня C2 — 80%+1. Щоб претендувати на посади державної служби, потрібно набрати не менш як 70% (сертифікати С1 та С2).

Станом на середину серпня іспит склало 4766 осіб. Голова нацкомісії Орися Демська заявила, що це досить хороші результати. З її слів, 2282 особи вже отримали сертифікати про володіння державною мовою. Не набрали потрібних для держслужби балів тільки 2,7%. Також комісія оприлюднила додатки з відсотковим рівнем знань 2414 екзаменованих. 277 чоловік одержали понад 90%, а двоє — 98%. Рівень C2 мають 1218 осіб, C1 — 749. Решта 447 людей недобрали прохідних для держслужби балів. Це, щоправда, майже в сім разів більше, ніж озвучені комісією 2,7%, але не всі, хто проходив іспит, претендують на вищу чи навіть середню посаду, мабуть, когось задовольняє сертифікат стандарту B. При цьому людина, котру прийняли на роботу до липня, може працювати, навіть якщо рівень володіння державною мовою нижчий вказаного. Хоча при призначенні на нову посаду має поліпшити свої знання і здобути вищий сертифікат.

Найкраще склали іспити двоє людей — Заліна Крюкова і Микита Євстіфеєв. Заліна — журналістка, працює прессекретаркою Міністерства енергетики. Микита — юрист, заступник керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Відмінні знання з української мови він, випускник гімназії в місті Подільськ на Одещині, показав ще під час складання ЗНО, набравши максимальні 200 балів (з історії України також).

Якщо зі знаннями в більшості претендентів на держслужбу в принципі все добре, то з організацією процесу таки були проблеми (втім, це типово для початку будь-якої справи). Система тільки почала працювати, черги на проходження екзамену дуже великі, люди скаржаться, що не можуть зареєструватися, не мають змоги виїхати до пропонованої точки проходження іспиту, а самі осередки не встигають завершити конкурс у зазначені терміни… О. Демська назвала причини цього: спершу іспитові центри діяли лише у тринадцяти містах, тож із напливом охочих впоратися не могли (нині населених пунктів уже 40), також довготривалі карантини спричинили проблеми з наявністю кадрів для проведення іспитів та можливістю їх призначити, до того ж у системі оцінювання проявилися певні слабкі місця.

Для полегшення роботи уряд спростив процедуру. Запис тепер проводиться безперервно, час, відведений для складання іспиту, становитиме не півтори години, а 30 хвилин. Змінили й структуру завдань так, щоб можна було збільшити пропускну здатність мережі екзаменаційних центрів. Утім, коли ажіотаж мине, планують відновити іспит у початковому форматі. За прогнозами, це відбудеться наприкінці листопада — на початку грудня.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Рекордний урожай
Читати
Почали з «вогником»
Читати
Палала пам’ятка архітектури
Читати
До зими майже готові
Читати
Чергові пропозиції
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове