Архів
Вівторок,
7 вересня 2021 року

№ 66 (19914)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Агроперспектива

Дарма призабута спельта

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Нещодавно керівник СТОВ «Прогрес» Жмеринського району заслужений працівник сільського господарства України Микола Іванович Мельник запросив мене «на оглядини» спельтової ниви, що простяглась уздовж шосейної дороги із Журавлівки на Лядову через Пилипи.

ЇЇ НЕ СПЛУТАЄШ із жодною іншою. Густою стіною витягнулися до сонця півтораметрові стебла з колосками на довжину долоні. І ніде ні хвильки полеглості, ані бур’янини. Ну просто ідеальне хлібне море!

— Це поле — моя гордість і розрада, — каже Микола Іванович (на фото). — Від перших сходів і до жнив я тут бував багато разів і радів з того, як природа плекає нам щедрий урожай, бо ця культура — результат органічного землеробства. Вона не любить хімії і набридливої турботи людини: посіяв і чекай урожаю. Я сподіваюся, що вродило щедро — буде не менш як по 60 центнерів із гектара.

То що таке спельта? Це дуже поширена на світанку людської цивілізації зернова культура, яка вирізняється зерном з невимолочуваними плівками, ламкістю колоса, цегляно-червоним або блідим кольором та невибагливістю. Вона є результатом природної гібридизації полби справжньої та дикорослої пшениці.

Походить, імовірно, із Середземномор’я. Найдавніші знахідки спельти датуються другим тисячоліттям до н.е., і знаходяться вони на території Швейцарських та Італійських Альп. Відомий радянський учений Микола Вавилов досліджував спельту, бо бачив у ній великий генетичний потенціал для виведення нових сортів пшениці. Наразі в Україні зареєстровано тільки два сорти спельти, отримані Всеукраїнським науковим інститутом селекції, — Зоря України (2012 р.) та Європа (2015 р.).

— Із сорту Європа ми й розпочали «знайомство» зі спельтою, — продовжує Микола Мельник. — Восени 2017 року засіяли нею два гектари поля насінням, яке привезли нам із Німеччини. Тоді це була дивина в усій окрузі, бо ніхто раніше давньою культурою не займався. Урожай настільки нас порадував, що заохотив до подальшого розведення спельти. Сьогодні маємо двадцять гектарів, а вже під урожай наступного року плануємо збільшити площу в чотири рази.

Микола Мельник — відомий в області керівник із сучасним економічним мисленням. Він уміє прораховувати свою господарську діяльність на кілька кроків уперед. Так вийшло й зі спельтою.

— Ми сіяли цю культуру з «дальнім прицілом», — продовжує Микола Іванович. — Спершу, як і повинно бути, знайшли ринок збуту — налагодили контакт із директором ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іваном Петровичем Шиловим, а потім узялись за освоєння сівозміни разом зі спельтою. Це не надто затратна культура, вона росте практично на «природних дарах», а тому продукція з неї екологічно чиста, а прибуток від реалізації на 30 відсотків вищий, ніж від звичайної пшениці.

У народі спельту ще називають полбою, хоча відмінність між цими культурами все ж є. І на генетичному рівні, і в тому, що у першої більш м’яке зерно, у другої — трохи жорсткіше. Аби не плутатися, скажемо простіше — для хліба, млинців і випічки краще підходить спельта, для каш і макаронних виробів — полба.

Мало хто сьогодні знає, що спельта — це дієтичний злаковий продукт, який використовується для виготовлення борошна, хліба та пластівців. Містить 25,6 відсотка білка і 26,8 — клітковини, а у звичайній пшениці, відповідно, 13,2 і 22,1. Цей вид дикої пшениці має надзвичайно багато унікальних властивостей, за деякими з них навіть обганяє «колег»-злаків. Лікарі рекомендують щодня вживати спельту людям із цукровим діабетом, ожирінням, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, а також при надмірних фізичних навантаженнях. Спельта — на 100% натуральний продукт, тому її варто вводити в раціон вагітних, жінок, що годують грудьми, дітей. Одноманітність — це не про спельту. Цей продукт можна придбати в різних варіаціях: у вигляді висівок, пластівців, каш, макаронів, борошна й додавати до салатів, гарячих закусок, основних страв і навіть солодощів. Якщо ж з’єднати борошно й висівки зі спельти, то отримаєте простий варіант хлібців, якими можна замінити хліб.

P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, зателефонував Микола Мельник і повідомив, що не помиливсь у своїх прогнозах — спельти зібрали по 62 центнери з гектара.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Рекордний урожай
Читати
Почали з «вогником»
Читати
Палала пам’ятка архітектури
Читати
До зими майже готові
Читати
Чергові пропозиції
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове