|
Версія для друку На головну «Подарунок» доведеться відробляти Олена БЕГМА. Як
уже повідомлялося, Міжнародний валютний фонд виділив 650 млрд доларів на
підтримку світової економіки, які розділено між 190 країнами — членами Фонду.
Від цього пирога Україна пропорційно її квоті в цій міжнародній інституції ООН
(0,42%) отримала 2,7 млрд доларів спеціальних прав запозичень. Тобто ці кошти
повертати не потрібно, простіше кажучи, вони дармові. 2,7 МІЛЬЯРДА доларів — дуже великі гроші
для нашої країни. Це у чотири рази більше, ніж довгоочікуваний владою, але поки
що недосяжний черговий транш МВФ. Президент Володимир Зеленський назвав таку
суму «гарним подарунком українцям» до 30-річчя незалежності. Утім, схоже,
що набуття спеціальних прав запозичень від інституції ООН стало дуже гарним
підношенням передовсім уряду. І підуть гроші не на обіцяне президентом
«стимулювання нашої економіки» та розвиток інвестиційно привабливих сфер. Бо,
згідно із заявою Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, одержану фінансову допомогу
спрямують на покриття дефіциту бюджету та збільшення соціальних виплат
громадянам пільгових категорій. Як відомо,
нинішнього року розмір дірки у держскарбниці, що виникла внаслідок неналежного
планування і невиконання дохідних статей бюджету, — 247 млрд гривень (майже 10
млрд дол.). Фінансувати дефіцит планували переважно з допомогою запозичень.
Однак коштів, які Мінфін залучає на внутрішньому ринку, не вистачає навіть для
того, аби рефінансувати старі борги, не кажучи вже про інші видатки бюджету. Як
наслідок, станом на 1 серпня залишок грошей у державній скарбниці знизився до
мінімуму за останні два роки — 9,88 млрд гривень. До того ж
для України одержані від МВФ гроші зняли з порядку денного досі гостру проблему
виплати вже нинішнього вересня зовнішнім кредиторам 3 млрд доларів валютних
зобов’язань… Словом, без
«подарунка» було б скрутно. А так із плачевною поточною ситуацією з бюджетом
Україна спокійно відбуває найважчі виплати у вересні, та ще й грошей заощадить.
Але разом із
тим, як аж ніяк не безпідставно зауважують добре обізнані експерти, навряд чи
після цього грошей вистачить ще й на обіцяні підвищені соціальні виплати. Бо
оті залишки, які, можливо, вдасться заощадити після виплати зовнішніх боргів,
усе ж доведеться спрямувати на підтримання вітчизняної економіки: рятівні
фінансові вливання в неї. Зокрема, на збільшення здатності Нацбанку утримувати
курс гривні від серйозних коливань за рахунок зміцнення золотовалютних запасів.
І без того грошовий друкарський верстат працює день і ніч, забезпечуючи
популістські обіцянки уряду стосовно підвищення середніх зар-плат і пенсій у
країні, тих же соціальних виплат тощо. Звичайно,
хтось може зауважити: хай там як, а все ж цей «подарунок» від МВФ Україну
добряче виручив. Може навіть скластися враження, що у Міжнародному валютному
фонді працюють святі люди. Роздають усім мільярди і нічого не просять навзаєм.
Утім, як знову зауважують тямущі фахівці, МВФ все одно матиме з України жирну
фінансову шкварку у вигляді сплачених нашою державою чималих відсотків за
минулі позички та нових кредитів у перспективі. Чи треба роз’яснювати, що все
це зрештою опосередковано ляже на плечі українських платників податків? До речі, за
приростом боргів коронавірусна криза перевершила всі попередні. Так, як
підрахував Інститут міжнародних фінансів (IIF), наприкінці 2020 року сукупний
світовий борг — борг усіх держав, людей, фінансових та нефінансових компаній —
сягнув 281 трлн дол., або 355% світового ВВП. А у першому кварталі 2021-го
валовий світовий борг дорівнював 360% світового ВВП. Це величезна сума: розмір
світового боргу в 3,5 разу перевищує сукупну вартість усіх виготовлених у світі
товарів та наданих послуг протягом року. Свято
дешевих грошей у розвинених економіках невдовзі загрожує закінчитися, прирікши
людство довго страждати на боргове «похмілля». Чи вистоїть світова економіка,
коли настане час платити? Зрештою, який сценарій «світить» Україні? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Рекордний урожай ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики, країна вже
завершила збирання ранніх зернових та зернобобових. Із площі 10,2 млн га
намолочено 44,8 млн тонн зерна — рекордний показник за останні тридцять років.
Із них пшениці — 32,8 млн тонн (найвища врожайність на Хмельниччині — 65,2
ц/га), ячменю — 10,94 млн тонн (57,2 ц/га на Київщині), гороху — 570 тисяч
тонн. Серед регіонів найбільше виростила Одещина — понад 4,1 млн тонн, далі з
ужинком 3 млн тонн кожна йдуть Дніпропетровщина, Запоріжжя, Миколаївщина,
Харківщина та Херсонщина. Також уже завершилося збирання ріпаку: його
намолочено понад 2,8 млн тонн, найвища врожайність на Хмельниччині — 35 ц/га та
Черкащині — 34,2 ц/га.
Почали з «вогником» ЧитатиЩОРОКУ Умань на Черкащині перетворюється
на центр паломництва: там похований цадик Нахман, і на його могилу масово їдуть
євреї-хасиди на святкування Рош-га-Шана, юдейського Нового року. Пандемія
релігії не завада: станом на 5 вересня у місто вже прибули 23 тисячі осіб, у
тому числі 1730 дітей. За чотири дні в поліцію надійшло 22 повідомлення про
події, пов’язані з перебуванням хасидів. Зокрема, виявлено громадянина Ізраїлю,
який порушив строки перебування в Україні (його чекає примусове повернення на
батьківщину), іншому іноземцю обмежили термін перебування через порушення
громадського порядку та дрібне хуліганство. Також зафіксовано факт торгівлі
забороненими предметами у районі паломництва: у 29-річного місцевого жителя
вилучено два електрошокери у вигляді ліхтарів, 12 ножів і шість дерев’яних бит.
Умань ретельно патрулюється силами понад 600 поліцейських зведеного загону та
більш ніж 200 нац-гвардійців; запевняють, що ситуація контрольована.
Палала пам’ятка архітектури Читати3 ВЕРЕСНЯ сталась пожежа у костелі
Святого Миколая в Києві. Нагадаємо, це відома пам’ятка, збудована архітектором
Владиславом Городецьким у 1899-1909 роках у неоготичному стилі. За радянської
доби костел закрили і використовували як господарське приміщення, але 1978 року
наказом Ради міністрів Української РСР будівлю віддали Будинку органної музики.
У тодішній Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss», 1981 року
була завершена реставрація, і відтоді в костелі діяв концертний зал. Після
здобуття Україною незалежності в ньому також відновилися богослужіння.
Керівництво органного залу багато разів зверталося до уряду з проханням надати
кошти на ремонт костелу, в якому протікала стеля, вода потрапляла на орган…
Через коротке замикання всередині дерев’яного корпусу останнього пожежа й
почалася, вважають у Міністерстві внутрішніх справ (дроти розміщувалися просто
на дерев’яних панелях, а не у металевих кожухах). Порушено кримінальне
провадження за недотримання правил пожежної безпеки. А про притягнення до
відповідальності за недбальство чиновників, які мали б опікуватись унікальною
будівлею та музичним інструментом, правоохоронці й не згадують.
До зими майже готові ЧитатиМІНРЕГІОНБУД повідомляє, що станом на
початок вересня регіони технічно готові до початку опалювального сезону на 80%.
Профільний міністр О. Чернишов наголосив: принципове завдання для всіх — тарифи
для населення не повинні підвищуватися. За його словами, держава готова
підтримувати органи місцевого самоврядування, які віднині відповідальні за
цифри у платіжках, та підприємства теплокомуненерго. Утім, як воно буде в
реальності, подивимося.
Чергові пропозиції ЧитатиУКРАЇНСЬКИМ пенсіонерам (за винятком
невеликого відсотка отримувачів спецпенсій чи тих людей, хто мав удачу заробити
собі на безбідну старість) живеться, як відомо, несолодко. Кожна влада, кожний
новий уряд словесно кидаються в бій із малим розміром виплат, але перемоги ще
ніхто не здобув. Нинішні теж не відстають: у рамках підготовки проєкту
держбюджету-2022 Мінсоцполітики пропонує передбачити п’ять кроків для підвищення
пенсій. Отже, з 1 січня попередньо планують підняти розмір виплат особам з
інвалідністю з числа ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, провести з 1
березня індексацію пенсій для майже 10 млн пенсіонерів та компенсаційних виплат
для пенсіонерів віком старше 75 років, перерахувати з 1 липня і з 1 грудня
виплати у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб
та з 1 жовтня — мінімальну пенсію за віком у зв’язку із прогнозованим
підвищенням мінімальної заробітної плати. Щоправда, виникає запитання: а чи
знайде держава ресурси на все це, адже пропоновані кроки — то «риба», яку ще
потрібно добути.
|