Добрий господар

Теплий, дешевий, екологічно чистий

ДОВГОВІЧНІСТЬ будівлі залежить од усіх використаних будівельних матеріалів без винятку, але найбільш ретельно потрібно вибирати матеріал для стін, адже навіть на ідеальній ділянці під хату невдалий вибір цього компонента призведе до того, що остання доволі швидко занепадатиме. Матеріал для зведення стін суттєво позначається на вартості втілення всього проєкту, до того ж від нього можуть залежати деякі принципові характеристики, скажімо, теплопровідність будівлі. Якщо говорити про перевірену класику, то, мабуть, нема практичнішого матеріалу, ніж саман.

Дехто скаже, що в наш час використовувати такий будівельний матеріал є пережитком минулого. Адже існує чимало інших міцних матеріалів: шлакоблоки і піноблоки, наприклад. Утім, саман завше належав до категорії найдешевших будматеріалів, і сьогодні, навіть із усілякими добавками, він залишається чи не найбільш доступним за ціною. За основними ж характеристиками цей «камінь» задовольняє більшість потенційних власників будинку, адже не просто чудово зберігає тепло, а й має прекрасні звукоізоляційні властивості. Більше того, саманні стіни ще й поглинають зайву вологу, беручи участь у нормалізації атмосфери в домі.

Отже, саман — це будівельний матеріал із глини з додаванням соломи, висушений на відкритому повітрі. Як і раніше, він залишається практичним «каменем» для стін з огляду на перелічені характеристики, а також на те, що при його виготовленні не застосовуються «брудні» технології.

Глина — це природний матеріал, її майже повсюди можна знайти в надлишку. Другий компонент — солома — так само природний матеріал, і її можна придбати в будь-якій кількості. Солома надає будівлі теплоізоляцію.

Саман можна купити або виготовити власноруч.

Якщо є змога виготовити саман самостійно, для цього необхідно знати нехитру технологію.

Для початку слід підготувати майданчик, на якому буде виготовлятися цей матеріал. Місце необхідно розчистити від сміття та каміння, вирівняти грубі нерівності поверхні (горби, ями).

Тепер треба на цей майданчик привезти глину і розсипати її шаром 30-35 см у формі кола. У центрі зробити заглиблення, для того аби в нього лити воду.

Коли цей процес буде завершений, глину слід замочити. Це робиться просто — звичайним поливальним шлангом. У процесі замочування головне стежити за тим, щоб вода не розмила краю замісу. Глина повинна просочитися досить добре, по самі вінця насипу.

Коли і цей процес закінчено, починають місити глину. Невеликі заміси вимішують ногами, але якщо заміс на кілька тисяч штук саману, то застосовують сторонню силу. Раніше великі заміси вимішували кіньми. Нині — трактором. У результаті глина має бути вимішана до стану «густої сметани». Хто яким способом це робитиме, справа особиста.

Закінчивши цю роботу, потрібно негайно перейти до наступного кроку — підмішування в глину соломи. Солому розсипають тонким шаром по всьому замісу і перемішують. Процес необхідно проробляти кілька разів доти, доки суміш перестане прилипати до ніг. Варто зауважити, що при кожному наступному додаванні соломи її слід збризкувати водою, аби заміс не ставав густим. Густий заміс погано перемішується.

Завершивши перемішування матеріалу, переходять до виготовлення власне саману. Для цього потрібні спеціальні форми. Зазвичай використовують дерев’яні. Форми можна замовити у теслі або ж купити готові.

Виготовлення саману — робота трудомістка і важка. Але якщо матеріал виготовляють для себе, то воно варте того. Якісним вважається такий саман, в якому багато соломи. Тоді він буде легким, міцним, добре утримуватиме тепло.

Для виготовлення самого саману поруч замісу майданчик посипають соломою, де і будуть викладатися глиняні «цеглини». На землю ставлять форми в ряд (якщо їх кілька) і в них закладають суміш. Форми при цьому мають бути вологі, щоб легко знімалися з готового саману і не трощили його.

Перед кожним новим закладанням суміші форму всередині необхідно змочити. Це роблять вологою ганчіркою або губкою. Проклавши один ряд, переходять до наступного, з таким розрахунком, аби ручка форми була від готового ряду на відстані 5 см. Позаяк заміс зменшуватиметься, то ряди слід прокладати в бік замісу. Не треба забувати заздалегідь на місці майбутнього ряду розсипати солому, щоб саман не прилипав до землі.

Закладати суміш у форми можна звичайними вилами або ж тими, що призначені для перекопування ґрунту. В наповнену форму суміш необхідно добре утрамбувати, а поверхню розгладити врівень із краями. Всередині саманної «цеглини» не повинно бути порожнечі. Саман із пустотами неміцний.

Коли вся робота закінчена, потрібно звернути увагу на погоду. Якщо прогнозується дощ, то саман слід прикрити соломою, щоб його не розмило. За гарної сонячної погоди матеріал сохне близько 10 днів. Після цього його можна використовувати у будівництві.

І насамкінець деякі зауваження. Саманна стіна потребує ретельного оштукатурення, аби захистити її од вологи. Сам по собі такий «камінь» має величезну гігроскопічність, а це, як мінімум, вельми підвищує вагу конструкції і може призвести до її деформації.

Саманна кладка вимагає певного часу, щоб відбулась достатня усадка і стіна набула міцності. З цієї ж причини строки зведення хат із саману завше перевищують строки зведення будівель із цегли.