Хлібна мелодія

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Більмацького району

Запорізької області.

Ще серце

відгукнеться на дива,

Ще прийде час

на спомини, а доти

Полину я

у сонячні жнива,

Де з краю в край —

дев’ятий вал роботи.

Луна понад

ланами ожила,

Околиця кипить,

неначе кратер,

А зірка, мов

довірлива бджола,

Сідає на пахучий

елеватор.

Приручену замрію

не жени —

У сутінках комбайни

дуже схожі

На птиць,

які шукають тишини

Й не знають, що самі

її тривожать.

Хто родом

із духмяних вечорів,

Засвітиться,

розвидниться

обличчям,

Лиш тільки-но

мелодія полів

До сонячної

сповіді покличе.

Малим і я від горя

ледь не вмер,

Про це хіба що липа

вам розкаже:

В останню мить

сусіда-комбайнер

Мене чомусь

не взяв до екіпажу.

Отавами котилася

луна,

І довго я в розпуці

біг за нею,

А звідти,

де розтанула вона,

Вертаюся колючою

стернею.

Ще літо

не натішилось, а вже

Розбризкалося золото

черлене.

Для кого жайвір тишу

стереже?

Колись і я сказав би,

що для мене...