• Соціальна панорама

_{1,68 — не межа}

Олена БЕГМА.

ОСТАННІМ часом точиться чимало розмов про неминуче здорожчання електроенергії для населення. Як ми повідомляли, цьогоріч уряд його вже двічі відтерміновував.

Варто зазначити, що з 1 січня 2021 року Кабмін скасував пільговий тариф на електроенергію для населення розміром 90 коп/кВт-год на перші 100 кВт-год для побутових споживачів та ввів єдину ринкову ціну — 1 гривня 68 копійок за кВт/год. Спочатку її затвердили до 31 березня 2021 року, проте у квітні уряд продовжив дію єдиної фіксованої ціни на електроенергію для населення до 30 червня, а потім робив це знову і знову. Тож до кінця літа українці, як і раніше, сплачуватимуть за електроенергію за тарифом 1,68 гривні за кіловат-годину. А от восени, прогнозують експерти, ціни вже напевне злетять. Бо на кону — чергова позичка від МВФ, яка без здорожчання енергоносіїв може банально «накритися». Ось звідки, власне, ростуть ноги в настійливої ідеї українського уряду наблизити побутові тарифи на електроенергію до «ринково обґрунтованого рівня».

_{Депопуляція в Україні}

ЗА попередніми прогнозами демографів, населення України до 2030 року становитиме 36 млн осіб, однак зараз стає зрозуміло, що ця цифра буде набагато менша. Про це розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова. Водночас територія України без населення точно не залишиться. «Потрібно розуміти і те, що країна в центрі Європи в хорошій природно-кліматичній зоні з прекрасними ресурсами не буде пустелею. Питання в тому, хто саме тут житиме», — заявила Лібанова. А тенденція така, що на Україну дедалі частіше стали, сказати б, накидати оком вихідці із найбідніших країн Азії та Африки.

Нагадаємо, що 2019-го тодішній міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет заявив, що, згідно з електронним переписом населення, в Україні проживає 37,29 млн осіб. До речі, соціальні показники державного бюджету розраховуються виходячи з цифри 38 млн осіб.

_{Обігріватимуться, як вийде}

ПІСЛЯ оголошення про прийдешнє карколомне зростання тарифів на комунальні послуги, зокрема, і на гарячу воду та опалення (а воно восени здорожчає на 30-70%), Україною покотилася нова хвиля від’єднань від централізованого постачання теплової енергії. Тільки в липні 2021 року відразу кілька невеликих міст (зокрема, Каховка в Херсонській області, Борислав у Львівській) ухвалили рішення перекрити «труби» — повністю або частково…

Вочевидь, і пересічні споживачі, і місцева влада зрозуміли, що нові тарифи на опалення їм не по кишені. Тому вирішують обігріватися, як вийде, — хто за рахунок індивідуального опалення, а хто — звичайними електричними обігрівачами. Звісно, електрика та газ теж дорожчають, але у цьому разі є можливість самому регулювати температуру в приміщенні та контролювати кількість спожитої енергії за показниками лічильників. Людям набридли ледь теплі батареї і водночас захмарні цифри у квитанціях, узяті, як то кажуть, зі стелі. До речі, у багатьох містах спростилася процедура отримання дозволу на від’єднання та на встановлення індивідуального опалення.

Який новий «контрхід» вигадають постачальники послуги, фінансові апетити яких зашкалюють, щоби не втрачати своїх потенційних прибутків, покаже новий опалювальний сезон.

_{«Хрущовки» знесуть}

ІЩЕ 2006 року в Україні було ухвалено закон про реконструкцію або й повне знесення житлових кварталів хрущовської доби. Але тільки цьогоріч уряд нарешті почав розробляти законодавче підґрунтя для процедури розселення мешканців. Відповідний законопроєкт розробило Міністерство розвитку громад та територій України. Документ уже пройшов громадські слухання і поданий до парламенту. Згідно з ним, понад 30 тисяч багатоповерхових житлових будинків по всій Україні, які вважаються застарілими, потраплять під знесення. Натомість на їхньому місці мають з’явитися новобудови.

Мешканці застарілих будинків отримають не тимчасове, а постійне нове житло. Рішення про знесення ухвалюватиме місцева влада після розроблення плану реконструкції кварталу і письмової згоди квартировласників про переїзд. Важливим є те, що демонтаж «хрущовок» здійснюватимуть тільки після того, як люди в’їдуть у нові квартири. На папері усе гарно, а як буде у житті, покаже час.

_{Де найдорожча земля}

СТАНОМ на кінець липня на ринку землі було виставлено на продаж 2,5 тисячі ділянок. Найбільша кількість у Київській області — 530. Далі за спаданням ідуть Одещина, Дніпропетровщина та Львівщина — 180, 152 і 134 ділянки. Найменше ділянок поки що пропонується на продаж у Луганській області, це пов’язано з близькістю фронту і військовими діями.

Тим часом у різних регіонах України ціна на землю суттєво відрізняється. Відповідно до інформації проєкту «Ринок землі. Мапа земельних угод і цін на землю з 1 липня 2021 року», середня вартість гектара землі, яка перебуває у власності чи оренді, наразі становить 27 534 гривні. При цьому лідирують Черкащина та Київщина, де пересічна ціна за проданий гектар — 41 397 гривень і 34 901 гривня відповідно. Є в Україні і ділянки, які за територіальним розташуванням та родючістю вже пішли з молотка і по 4,5 тисячі доларів США за гектар. До речі, в Литві, Латвії, Румунії земля коштує дешевше — на рівні 1,4-2,5 тис. доларів за гектар.

_{Прощавайте, «золотисті» гривні!}

ЧИ не найпопулярнішою у народі національною монетою є одна гривня, виготовлена з жовтого металу. По-перше, вона примітна серед інших, має номінал виразного і легко впізнаваного дизайну. Тож таку гривню не переплутаєш, як, скажімо, нині багато хто не може розрізнити майже однакові сріблясті монети номіналом 1 і 2 гривні. А по-друге, це найпопулярніша монета для домашніх грошових скарбничок, які заводять співвітчизники…

Станом на кінець липня таких золотистих гривень було в обігу 452,1 мільйона штук. Утім, у Національного банку України з’явилися інші плани — їх почали поступово виводити з обігу. Тобто якщо такі монети при інкасації потрапляють у банк, то назад їх у обіг уже не випускають. Натомість їхнє місце мають зайняти сріблясті гривні.