• Урожай-2021

Лелека — до щедрого хліба 

Ганна КЛІКОВКА,

Наталя СТІНА.

Запорізька область.

Фото Віталія Андрійця.

Дощі з грозами мало не по всій Україні. А на Запоріжжі спекотно. Потерпимо, нехай косять, хай зберуть золоте зерно, нам конче потрібно зібрати мільйон гектарів ранніх зернових та зернобобових культур, як на це налаштувалися аграрії області.

ЇДЕМО полями агрофірми «Славутич» — це одне з найуспішніших господарств Запорізького району, традиційно з року в рік тут вирощують високі врожаї. Ось і зараз кипить робота. Цього літа на початку липня поля немилосердно заливало, тому косовицю розпочали із суттєвим запізненням. Зараз жниварі по-спішають, щоб зменшити втрати.

Головний агроном господарства Сергій Костенко проживав кожен дощовий день, як особисте лихо.

— Початок жнив не склався, зливи та буревії поклали посіви, особливо постраждав горох, дісталося також пшениці та іншим культурам, загалом полягло близько 30 відсотків площ, — каже аграрій. — Тож збирання йде непросто, застосовуємо стеблопідйомники. Доводиться подвоювати сили, кожен знає, що цю роботу, крім нас, ніхто не зробить. Важко було піднімати горох, «танцювали» на цих полях довше, ніж зазвичай, середня врожайність культури становила близько 25 центнерів із гектара. Озимий ячмінь дав пересічно 45 центнерів, ріпак — 25, хоча сподівались на вищі показники. Зараз всі сили зосередили на збиранні озимої пшениці.

Агрофірма, очолювана Григорієм Маричем, ставить досить високі планки у господарюванні — тут дотримуються високої культури виробництва, використовуючи у сільському господарстві передові аграрні технології, дбають про робочі місця на селі, допомогу ветеранам, закладам соціальної сфери, громаді. Запорукою усіх позитивних проєктів є високий ужинок на полі.

Нині на ланах «Славутича» жнивують вісім комбайнів, збіжжя відвозиться на тік. Механізатори кажуть, що чудово виручають причепи НТГ-16 Оріхівського заводу ТОВ «ОЗСМ «Агротех», вони прошкують невеликою колією на полі, мають добру керованість, до 12 тонн вантажопідйомність, що дає змогу зменшувати кількість ходок, економити ресурси. Таких причепів у господарстві сім.

Жниварі не говіркі під час роботи, проте нам вдалося поспілкуватися з комбайнерами. Зо два десятки жнив на рахунку хлібороба Євгена Гаврилюка. Чоловік повільно й обережно веде техніку на складній ділянці, щоб максимально зібрати прибиту додолу пшеничку. Робота ювелірна! А позаду, на відстані 100 метрів за комбайном, немов янгол-охоронець, чимчикує скошеним полем лелека, видзьобуючи у стерні зернятка. Від такої картини яснішають очі у чоловіків. Це прикмета до щедрого хліба, а ще — мирної днини над Україною. Як хотілося б!

Дбають в агрофірмі, щоб якісно зберегти збіжжя. Тік — маленька хлібна держава, тут господарює завідувач Руслан Мельниченко. У посиленому режимі працює «заправка», за яку відповідає завідувач складу Микола Четверик.

— Жнивуємо непросто, — констатує заступник директора з виробництва Іван Якович Костенко. — Проте нам уже вдалося зібрати майже половину площ. Якість збіжжя — другого-третього класу. Радіємо, що гарно розвиваються пізні культури — кукурудза, соняшник. Хочу подякувати усім, хто сумлінно працює на врожай, люди у нас відповідальні, професійні, завзяті. Впораємось!