|
Версія для друку На головну Лелека — до щедрого хліба Ганна КЛІКОВКА, Наталя СТІНА. Запорізька область. Фото Віталія Андрійця. Дощі
з грозами мало не по всій Україні. А на Запоріжжі спекотно. Потерпимо, нехай
косять, хай зберуть золоте зерно, нам конче потрібно зібрати мільйон гектарів
ранніх зернових та зернобобових культур, як на це налаштувалися аграрії
області. ЇДЕМО полями
агрофірми «Славутич» — це одне з найуспішніших господарств Запорізького району,
традиційно з року в рік тут вирощують високі врожаї. Ось і зараз кипить робота.
Цього літа на початку липня поля немилосердно заливало, тому косовицю розпочали
із суттєвим запізненням. Зараз жниварі по-спішають, щоб зменшити втрати. Головний
агроном господарства Сергій Костенко проживав кожен дощовий день, як особисте
лихо. — Початок
жнив не склався, зливи та буревії поклали посіви, особливо постраждав горох,
дісталося також пшениці та іншим культурам, загалом полягло близько 30
відсотків площ, — каже аграрій. — Тож збирання йде непросто, застосовуємо
стеблопідйомники. Доводиться подвоювати сили, кожен знає, що цю роботу, крім
нас, ніхто не зробить. Важко було піднімати горох, «танцювали» на цих полях
довше, ніж зазвичай, середня врожайність культури становила близько 25 центнерів
із гектара. Озимий ячмінь дав пересічно 45 центнерів, ріпак — 25, хоча
сподівались на вищі показники. Зараз всі сили зосередили на збиранні озимої
пшениці. Агрофірма,
очолювана Григорієм Маричем, ставить досить високі планки у господарюванні —
тут дотримуються високої культури виробництва, використовуючи у сільському
господарстві передові аграрні технології, дбають про робочі місця на селі,
допомогу ветеранам, закладам соціальної сфери, громаді. Запорукою усіх
позитивних проєктів є високий ужинок на полі. Нині на
ланах «Славутича» жнивують вісім комбайнів, збіжжя відвозиться на тік.
Механізатори кажуть, що чудово виручають причепи НТГ-16 Оріхівського заводу ТОВ
«ОЗСМ «Агротех», вони прошкують невеликою колією на полі, мають добру
керованість, до 12 тонн вантажопідйомність, що дає змогу зменшувати кількість
ходок, економити ресурси. Таких причепів у господарстві сім. Жниварі не
говіркі під час роботи, проте нам вдалося поспілкуватися з комбайнерами. Зо два
десятки жнив на рахунку хлібороба Євгена Гаврилюка. Чоловік повільно й обережно
веде техніку на складній ділянці, щоб максимально зібрати прибиту додолу
пшеничку. Робота ювелірна! А позаду, на відстані 100 метрів за комбайном, немов
янгол-охоронець, чимчикує скошеним полем лелека, видзьобуючи у стерні зернятка.
Від такої картини яснішають очі у чоловіків. Це прикмета до щедрого хліба, а ще
— мирної днини над Україною. Як хотілося б! Дбають в
агрофірмі, щоб якісно зберегти збіжжя. Тік — маленька хлібна держава, тут
господарює завідувач Руслан Мельниченко. У посиленому режимі працює «заправка»,
за яку відповідає завідувач складу Микола Четверик. — Жнивуємо
непросто, — констатує заступник директора з виробництва Іван Якович Костенко. —
Проте нам уже вдалося зібрати майже половину площ. Якість збіжжя — другого-третього
класу. Радіємо, що гарно розвиваються пізні культури — кукурудза, соняшник.
Хочу подякувати усім, хто сумлінно працює на врожай, люди у нас відповідальні,
професійні, завзяті. Впораємось! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Готуються до зими ЧитатиЗА ДАНИМИ уряду, станом на середину липня до
опалювального сезону підготовлена більш ніж половина від запланованих житлових
будинків і об’єктів соціально-культурного призначення, 51% котелень, 54%
теплових мереж. Також станом на сьогодні у підземних газових сховищах
накопичено майже 16 млрд кубічних метрів блакитного палива (а потрібно не менш
як 17 млрд).
Зберігатимемо у себе ЧитатиМАЛО хто замислювався, куди діваються
відходи атомної енергетики — відпрацьоване ядерне паливо. Так от, потужностей
для його зберігання та подальшої переробки в Україні не було, його відвозили в
РФ, витрачаючи для цього, інформувало Міненерго, 200 млн дол. щороку. Адже
відносини з цією країною стабільними ніколи не були. Приміром, через відмову
Росії у 2001 році приймати паливо значна його кількість була накопичена при
Запорізькій АЕС, де довелося будувати своє сховище (в ньому, до речі, відтоді
все це й зберігається). Розмови про побудову Централізованого сховища
відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Чорнобильській зоні велися ще з 2001
року, і 2017-го почалося його будівництво. Днями у профільному міністерстві
повідомили, що воно практично готове до введення в експлуатацію. Туди
доправлятимуть відходи з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС.
Активізувався тиск на підприємців ЧитатиРАДА бізнес-омбудсмена (захисник прав
підприємців) у квітні-червні отримала 531 скаргу на порушення з боку державних
органів. Це на 25% більше проти 1-го кварталу нинішнього року та на 38% — проти
торішнього 2-го і загалом є рекордом за останні три роки. Дві третини скарг
бізнесу стосувалися податкових питань: невиконання судових рішень із реєстрації
податкових накладних та їх блокування, оскарження результатів податкових
перевірок, занесення до переліків ризикових платників податків, кримінальні
справи тощо. Також підприємці скаржилися на процесуальні порушення та
бездіяльність поліції, прокуратури і Служби безпеки України.
«Запасного аеродрому» не буде ЧитатиЯК ВІДОМО, США, Європа та РФ таки дійшли
«полюбовної» згоди щодо постачання газу в обхід України. Натомість нам
пообіцяли, що обсяг транзиту через нашу країну не зміниться і що від Росії
вимагатимуть не використовувати паливо як зброю та інструмент шантажу (що вона,
власне, весь час і робить). Також, за словами голови Оператора газотранспортної
системи (ГТС) С. Макогона, в Європі вважають, що Україна буде «резервним
варіантом» (наприклад, коли якийсь із обхідних газопроводів потрібно
ремонтувати тощо). Однак так не вийде. С. Макогон пояснює: щорічно наша держава
споживає близько 30 млрд кубометрів газу, із яких 20 млрд — власний видобуток,
отже, газотранспортна система працюватиме в будь-якому разі. Але якщо Україна
не залишиться транзитною країною після 2024 року, Оператор ГТС повинен буде
позакривати компресорні станції, аби скоротити витрати на їх обслуговування. А
відновити повноцінну роботу системи після цього неможливо. Відтак Європа
залежатиме від «Газпрому» на 80%.
Хоч і погано, але ж нарівні з Європою ЧитатиНЕЩОДАВНО було проведено первинний аналіз
трьох головних річок, чиї води використовують для потреб населення: Дніпра,
Дністра і Сіверського Дінця. У Мінекології повідомили, що у пробах наявна дуже
велика кількість цинку, є пестициди, фіксуються і метали (але фактично нема
ртуті). Окрім того, у воді знайшли сліди фарм-препаратів, зокрема тих, які
входять до «ковідного» протоколу. В міністерстві заявляють — у Європі таке
саме, там працюють хороші модернізовані очисні споруди, але є і старі. Також
дуже велика проблема — наявність у воді фосфатів, що застосовуються при
виробництві мийних засобів. Борючись із нею, Україна вибрала шлях обмеження
фосфатовмісної «хімії», але воно почне діяти лише з 2023 року. Загалом, за
словами заступника міністра М. Хорева, дослідження річок показало, що порівняно
з Європою «у нас не найгірша ситуація».
|