П’ятниця, 30 липня 2021 року № 56 (19904)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19904/print.php?n=49483

  • Виставкова зала «Криниці»

«Українка»

Артстудія «Ліхтарик».

НА початку 20-го століття виникло культурно-мистецьке явище «бойчукізм», назване на честь засновника течії — Михайла Бойчука. «Бойчукісти» працювали у монументальному живописі та декоративно-прикладному мистецтві. 1909 року в Парижі Михайло Бойчук заснував майстерню неовізантійського мистецтва, яка стала початком його школи. Вона поєднувала українське фольклорне образотворче мистецтво і церковне мистецтво Візантії.

Сам же Михайло Бойчук разом із учнями став представником Розстріляного відродження.

Але все починалось значно оптимістичніше. Михайло навчався малярству у Львові, де познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким, за допомоги якого поїхав навчатися у Віденську академію мистецтв, потім у Краківську, Мюнхенську та зрештою на кілька років оселяється в Парижі. Тут він створює власний мистецький осередок. Бойчук глибоко вивчає європейське і народне українське мистецтво, сер­йозно цікавиться візантійською історією та мистецтвом.

Після повернення до Львова та Першої світової війни Михайла Бойчука відправляють у заслання. А 1917-го він бере участь у створенні Української академії мистецтв. У Києві займається реставрацією робіт із колекції Богдана та Варвари Ханенків. 1919-го запропонував метод закріплення фресок у Софійському соборі.

Та творчі пошуки і політичні погляди були не до вподоби керівництву країни. В 1926-1927 рр. Бойчук подорожує в Німеччину, Францію й Італію, а після повернення його звинувачують у шпигунстві та заарештовують. 1936 року Бойчука разом з учнями розстрілюють. Але цим трагедія не закінчується. Фрески Бойчука терміново тинькують, мозаїки збивають, станкові картини знищують.

У роботі «Українка» (початок 1910 р.) Бойчук зображує жінку у візантійській манері, зі спрощеними рисами обличчя. Її очі, ніс та брови створюють архітектуру обличчя. Колір обличчя також нагадує іконописну манеру. Вони наче висічені з каменю. Біла сорочка, червона хустка пересікаються з червоними вишитими фрагментами на рукавах. Охристе тло підкреслює колорит жіночої фігури.