Вівторок, 27 липня 2021 року № 55 (19903)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19903/print.php?n=49444

  • Запитання — відповідь

Свідоцтво про право на спадщину

Ліна ПАСЬКО.

«Який строк встановлено для того, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину?» — запитує Василь Б. із смт Чаплинка Херсонської області.

ЗГІДНО зі статтею 66-ю Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року, на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах — посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину — йдеться у статті 1296-й Цивільного кодексу України. Якщо таких спадкоємців кілька, то таке свідоцтво видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Однак і відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Але є винятки: спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Проте, навіть якщо закон не зобов’язує отримувати свідоцтво, все ж краще це зробити — мати на руках документ, який підтверджує права спадкоємця на майно.

Отже, свідоцтво видається за заявою спадкоємців із наданням відповідних документів і після закінчення встановленого статтею 1270-ю Цивільного кодексу України строку для прийняття спадщини шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (з дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою). Сама видача свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Крім того, статтею 1300-ю Цивільного кодексу України передбачено, що до свідоцтва про право на спадщину можуть бути внесені зміни нотаріусом або в сільських населених пунктах — уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Це може відбуватися за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, або на вимогу одного зі спадкоємців за рішенням суду. За результатами таких дій нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

За рішенням суду свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (наприклад, визнання недійсним заповіту, шлюбу, відмова від спадщини тощо).