П’ятниця, 23 липня 2021 року № 54 (19902)
http://www.silskivisti.kiev.ua/19902/print.php?n=49411

  • Зелена аптека «Сільських вістей»

Рукола

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

РАНІШЕ цю рослину масово не вирощували, а отже, особливо не вивчали. Зате з 1990-х років вона почала набирати цілком заслуженої популярності. Зараз її застосування як салатної зелені стає дедалі поширенішим.

Листя руколи насичене різними мікроелементами (йод, залізо, кальцій, калій, магній), вітамінами С, А, К, Е, Т, групи В. Насіння рослини містить не менше 30 відсотків ефірних олій. Це свідчить про безсумнівну користь продукту, який у народній медицині використовується з лікувальною метою.

Вміст у рослині вітаміну С підтримує імунітет, рятуючи від інфекцій і вірусів. Через наявність вітаміну А рукола активно впливає на шкіру, волосся і нігті, тому ця зелень є чудовим помічником жінок.

Володіє вона й тонізуючими властивостями. Так, салат з її додаванням на сніданок може підбадьорити незгірше кількох чашок кави. Рукола також зміцнює нервову систему, даючи можливість легко справлятися з будь-якими стресами.

Допомагає рослина і в боротьбі із зайвою вагою. Вона має чудові сечогінні властивості, які дають змогу регулювати водно-сольовий баланс, спалювати жир. Крім того, що рукола малокалорійна і справляє позитивний вплив на обмін речовин, вона допомагає людям, котрі обмежують себе в багатьох продуктах, не втрачати працездатності та енергії.

Також можна відзначити здатність руколи знижувати холестерин і підвищувати гемоглобін. А наявність фолієвої кислоти робить продукт дуже корисним жінкам, які планують завагітніти.

Вітамін К, що містить салат з цією травою, допомагає при загоєнні ран, оскільки підвищує згортання крові.

Рукола є чудовим дієтичним засобом. У ній багато клітковини, яка надає людині відчуття ситості. Салат із нею помічний тим, хто страждає на виразку шлунка або гастрит. В Америці гастроентерологи винайшли цікавий і дієвий спосіб лікування виразкових захворювань, заснований на вживанні руколи у вигляді салату. Адже вона захищає шлункові стінки і зміцнює їх. До його складу входить і йод, який запобігає проблемам зі щитоподібною залозою.

Безліч вітамінів групи В, на які багата рукола, корисні для кровотворної та нервової систем. Вітамін Е нормалізує гормональний фон, відновлює у жінок нормальний цикл місячних. Окрім того, допомагає волоссю і шкірі мати гарний вигляд і перебувати у прекрасному стані. Вітамін А добре впливає на тканини кісток, а також дарує блиск і гладкість волоссю і шкірі. Вітамін С сприяє відновленню стінок судин. Тому додавання в їжу руколи — ідеальний варіант для тих, хто страждає на гіпертонію і тромбофлебіт.

Регулярне її споживання помітно покращує роботу травної системи, підвищує імунітет, сприяє виведенню солей, знижує рівень холестерину, зміцнює нерви. Тобто, для того щоб отримати бажаний ефект, руколу просто треба постійно їсти. Вона тонізує організм, підвищує працездатність, відзначається антибактеріальною, сечогінною та антиокислювальною дією. Якщо людина страждає на ожиріння, цукровий діабет, то вживання в їжу цієї рослини дасть яскраво виражений позитивний ефект.

Не так давно за підсумками досліджень був зроблений висновок, що рукола допомагає вельми істотно знизити інтенсивність росту наявних виразок і перешкоджає появі нових. Крім того, є дані, що вона має навіть протиракові властивості. Народна медицина успішно використовує цю рослину при шкірних захворюваннях, для виведення веснянок і мозолів, а також для лікування виразок. Щоб вивести мозолі і веснянки, їх треба двічі на день змащувати соком руколи. А для лікування виразки сік необхідно приймати всередину. Позитивний вплив справляє звичайне поїдання салату з руколи.

Загалом ця трава в Римській імперії, де, власне кажучи, її й почали вирощувати, вважалася дієвим афродизіаком. І, як показує практика, недарма. Для того щоб підвищилася потенція, її успішно використовують і в наш час. Беруть листя руколи, ретельно подрібнюють його до стану однорідної кашки. Змішують 10 частин цієї кашки і одну частину чорного меленого перцю, додають до суміші одну частину високоякісного меду. Всі складники необхідно ретельно перемішати, помістити в скляну посудинку з кришкою і зберігати в холодильнику. Для досягнення бажаного результату суміш вживати по чайній ложці два-три рази на день, незалежно від прийому їжі.

Збір і заготівля руколи мають свої особливості і правила. Адже ця рослина вже перестала вважатися екзотичною, її без проблем можна вирощувати і використовувати нарівні зі звичними нам салатом, кропом, петрушкою. За один сезон при бажанні можна зібрати кілька врожаїв руколи. Але для цього необхідно враховувати деякі нюанси. Зокрема, не висівати густо (від кущика до кущика має бути не менш ніж 15 сантиметрів), забезпечувати вологою, а ґрунт удобрити ще восени, щоб навесні не відчувався характерний запах, інакше листя пряної трави неминуче візьме його на себе. Через три тижні після висівання насіння при сприятливих умовах дозріє урожай. Збираючи листя, його просто обламують з розетки, при цьому починаючи з крайніх. Важливо не дозволяти руколі цвісти, слід обривати бутони, інакше листочки не будуть такі ніжні, як напочатку. Щоб на столі постійно була свіжа рукола, найкраще висівати її кожні три тижні, тоді урожай буде постійний.

Щодо протипоказань, то рукола, як і будь-яка інша багата на фітонциди рослина, здатна викликати сильну алергічну реакцію. До того, як застосовувати цю зелень, потрібно впевнитися, що немає індивідуальної непереносимості. Найчастіше алергіками можуть бути ті, хто погано переносить ріпу і редьку.

Також не треба зловживати стравами з руколи тим, у кого є коліт, захворювання печінки, нирок, дискінезія жовчовивідних шляхів.

Рослина може спровокувати різні реакції у вагітних і мам, які годують немовлят грудьми. Якщо рослина не вживається вами регулярно, то вводити її до раціону під час вагітності або лактації потрібно з великою обережністю. Вона здатна нашкодити при подагрі й інших аутоімунних хворобах.

Крім того, не раджу вживати руколу, що виросла в екологічно і радіаційно неблагополучних районах, а також у місцях, де підвищений уміст солей важких металів у ґрунті.