Дослівно

Володимир Лановий, доктор економічних наук.

У ході земельних реформ у розвинених країнах у власників земельних наділів виникала альтернатива: розгорнути власний бізнес, об’єднатись у сільські кооперативи або продати землю іншим аграріям. У нас, набувши право продажу, селяни — дрібні землевласники фактично не мають можливостей обробляти 3-4-гектарні паї і взагалі позбавлені юридичних прав зареєструвати своє господарство (!). Влада їх спонукає до продажу своїх ділянок без варіантів. Тим часом у країнах, де земельна реформа відбувалась за таким самим сценарієм (наприклад, в Індії, Індонезії, Пакистані, Кампучії, на Філіппінах), селяни тепер безробітні, виробляється монокультурна сировинна продукція, яка експортується, аграрні землі спустошуються.

 Внаслідок реформи, що почалась в Україні, відбуватиметься концентрація прав власності на земельні ділянки в аграрних баронів, які не мають ніякого стосунку до багатогалузевого, інтенсивного, органічного сільського господарювання. Її метою є не розвиток аграрного виробництва, а нагромадження в одних руках величезних площ, які потенційно стануть часткою загального приватного капіталу (багатства), а також їх подальша бездумна експлуатація і перепродаж. Транснаціональні та фінансово-спекулятивні компанії до цього готові.

 Окрім того, прихід великих землевласників змінить соціально-політичну побудову нашої держави. Інститут латифундистів може стати одним зі стовпів подальшого олігархічного устрою України.