![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей Несподівані епітафії Олександр БОРЩЕНКО. м. Ірпінь Київської області. На устах його смерті печать. Жаль. Правдива була людина. Тільки руки з могили стирчать — Отакенну спіймав рибину. * * * Напис цей хай усім натяка: Тут покійник німіший за крицю — Умудрився підлиза свого язика Стерти геть об чужі сідниці. * * * Був молодим і не минав спідниць. До старості умів любити. Як постарів, без молодиць Йому перехотілось жити. * * * Ти так замучив нас брехнею, Що над могилою твоєю Усім не віриться й тепер, Що ти помер. * * * В житті він прикидавсь дурним. Казав — таких минає зло. Тепер земля лежить над ним. Хоч раз не повезло. * * * І не поет, і не артист, Хоч пам’ятник на повен зріст. Не був героєм на війні, Не відзначався в пресі. Зате «крутий» тут — не в труні, А в «чорнім мерседесі». * * * Посіяв злий багато зла. А жив безкарно. А на поруки смерть взяла Його не марно. Версія для друку До списку статтей | Сказано — як зав’язано Віталій НЕЖУРБІДА. с. Коржовий Кут Уманського району Черкаської області. Відпас коні, тільки на батозі приїхав. Сидить Семен під кручею, ловить раки онучею. Переплив море, до того допився, що в калюжі втопився. Ні риба ні м’ясо, а щось наче гриб. Через те вона й тонка, що сердита така.
|