|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Скажи мені, брате... Петро САВЧУК. м. Хмельницький. Пита жіночка тутешня Столичного брата: — Що там чуть про незалежність? Розкажи, Кіндрате. Бо в радіопередачах Весь час одне слово. А щоб було щось на краще, То нема нічого. — Та й в Києві, — брат говорить, — Все оті болячки: Стоять фабрики, заводи, А люд тягне тачки. Одні ледве виживають, Хоч і неледачі, А іншії виганяють В три поверхи дачі. — То, виходить, так усюди? І в кого ж питати, Доки лихо оце буде? Скажи мені, брате... Брат дістав з кишені «Приму», Глянув на дах хати: — Будуть, сестро, кращі зміни, Лиш тра зачекати... Є у нас усе хороше, А чужим нас душать. Везуть сир і яйця з Польщі Та стегенця Буша. Із своїм до нас всі пруться, Гроші витягають. Що, в нас кури не несуться Чи корів немає? — То і ти, хоч і столичний, Нічого не знаєш. Бачиш, я тебе питаю, Ти мене питаєш... | Сказано — як зав’язано Віталій НЕЖУРБІДА. с. Коржовий Кут Уманського району Черкаської області. Відпас коні, тільки на батозі приїхав. Сидить Семен під кручею, ловить раки онучею. Переплив море, до того допився, що в калюжі втопився. Ні риба ні м’ясо, а щось наче гриб. Через те вона й тонка, що сердита така.
|