Чому зозуля плаче

Михайло ХАЩІВСЬКИЙ-ГУЙ,

орнітолог.

с. Городище

Самбірського району

Львівської області.

НАД річкою Черхавка низько пролетів сивий птах. У польоті він нагадував яструба. Всівся на сухій вербовій гілці. Раптом закричав: «Клі-клі-клі-клі...». А потім ніби заплакав й полетів геть. На запитання, чому зозуля плаче, старожили кажуть: розгубила своїх дітей і тепер не може їх знайти.

Зозуля-самка не кукукає. А «ку-ку» — то шлюбна пісня самця. Хто із нас не зупинявся, зачувши двоскладове «ку-ку», не рахував про себе літа, які нам дарувала ця оспівана в піснях і народних переказах, казках пташина?

Якось я, як орнітолог, нарахував за один період кукування самця 360 разів. Зозулине загадкове «ку-ку» часто заворожує, і ми віримо, що призначене воно саме для нас. Насправді ж це звуки для спілкування. Зокрема «ку-ку» — свого роду сигнал самця, а самка, почувши його, відповідає «вік-вік». У такий спосіб він запитує її: «Де ти?», а вона йому відповідає: «Я тут...». Тому чим далі вони перебувають одне від одного, тим довше ми чуємо заворожуюче «ку-ку».

Зозуля — єдина з наших птахів, що не будує власного гнізда і не виявляє турботи про потомство. Вона підкидає яйця у гнізда інших птахів, але так було не завжди.

Десятки, а може, й сотні тисяч років тому зозулі самі висиджували яйця в гніздах. Але з часом щось змінилося в їхній біології та поведінці. Цим птахам стало вигідніше підкидати яйця у чужі помешкання. У наших краях найчастішими «жертвами» зозулиного вторгнення бувають вільшанка, біла плиска, очеретянка і деякі інші птахи роду горобиних.

Хоча зозуля завдає шкоди дрібним співочим птахам, знищуючи певну кількість пташенят, вона вважається досить корисним птахом, бо поїдає дуже багато комах, у тому числі шкідників лісу і саду.

Отож не тільки співоча, а й хитра ця птаха — зозуля... Десятки вчених присвятили їй свої праці, але вона й досі залишається одним із найзагадковіших пернатих створінь природи.