Фотофакт

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Фото автора.

У ВСЕСВІТНІЙ день вишиванки на парад, який мав відбутися з цієї нагоди, їхав не в доброму гуморі. Зранку настрій зіпсував Володимир Зеленський, який виставив у соцмережі свою світлину в косоворотці московсько-монгольського крою. Хоча чому дивуватись? Згадайте, як він або його приятель Кошовий, виступаючи у 95-му кварталі, одягали вишиванку, тільки коли треба було зобразити недолугого хохла, щоб посміятися над ним. Так що косоворотка, як на мене, з українським візерунком — це ще одна спроба глузування з українського…

Під час самої ходи довелося почути й таке від жіночки з тротуару: «Смотрі, как голови поднялі». Це так відреагувала вона на гасла, які лунали над вулицею Сумською: «Харків — це Україна, Крим — це Україна…» А хіба не так? Це виголошували зовсім юні, й старші, і літні. Скажімо, Анатолій Кузьмович Здоровий, який десять років відсидів у таборах за шану до української мови, культури, історії, зокрема й до вишиванки.

За покликом серця, а не за чиїмось наказом чи з примусу сотні й сотні харків’ян і гостей міста вийшли на свято нашої національної ідентичності. Тому, хто не є істинним українцем по суті, по духу, по генетичному коду, цього ніколи не зрозуміти!

Хода почалась виконанням славня України. Йшли не лише у вишиванках, а й із вишитими масками на обличчях. Несли вишиті рушники і прапори. Найбільший стяг сягав ста метрів!

До речі, в обласній раді у зв’язку з пандемією думали, давати дозвіл на проведення заходу чи ні. Але місцевій «Просвіті» вдалося переконати очільників області, останні навіть виготовили два полотнища зі слобожанською лиштвою на фасаді облдержадміністрації. А що Харківська міська рада не помітила вишиванкової ходи, то це в їхній традиції — не помічати, ігнорувати всі вияви українсь-кості. Та хіба таку ходу можна було не помітити?