Дослівно

Петро Масляк, викладач, громадський діяч.

Колись Тарас Григорович написав: «Ще як були ми козаками...». А я б додав: ще як були ми розумнішими... І дійсно, це тільки розумна і далекоглядна нація могла народити прислів’я: «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». Днями здибав одного колишнього ФОПа з «Хінкальнею», а тепер банкрута, який голосував за Зеленського і, прости Господи, чиїхось «слуг». І він після вітання відразу почав плакатись: і ціна на газ не така, і за електроенергію треба платити дуже багато, і землю забирають, і, і, і... А я йому — так ти ж за це проголосував. Ні, я за таке не голосував, образився він. Вони обіцяли зовсім інше. Ось тут я йому і нагадав українське прислів’я, яким живе наш народ останні 30 років. Варто повторити його ще раз: обіцянка — цяцянка, а дурневі радість...