|
Версія для друку На головну Повернення легендарного фотомитця Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. У
Мурованих Курилівцях Могилів-Подільського району на стіні місцевого будинку культури
з’явилася меморіальна дошка Якову Давидзону — відомому фотографові, лауреату
Шевченківської премії. Тут, у мальовничому подільському містечку на річці Жван,
у бідній багатодітній єврейській родині, 27 лютого 1912 року народився хлопчик,
якому судилося стати одним із найкращих українських фотожурналістів. ПРО ТАКИХ людей, як Яків Давидзон, кажуть:
створив себе сам. Сталося це у Києві, куди після закінчення школи в Мурованих
Курилівцях хлопчина виїхав на роботу, де влаштувався на меблеву фабрику імені
Боженка. З цього кмітливого і сумлінного єврейчика, може б, вийшов знаменитий
мебляр, якби… Якось Яшуні
дружина подарувала фотоапарат «Фотокор» із розсувною «гармошкою» і дерев’яним
штативом. І світлопис став його захопленням. У вільний
час столичний мебляр багато фотографував. І невдовзі здобув визнання, на яке й
сам не сподівався! …У день
перших виборів до Верховної Ради країни (12 грудня 1937 р.) Давидзон зробив
знімки на виборчій дільниці заводу «Ленінська кузня» і кілька з них віддав у
редакцію вечірньої газети «Більшовик». Один із них надрукували. Ним і дебютував
у «вечірці» вже як позаштатний фоторепортер. Невдовзі
молодого хронікера запросили на постійну роботу в республіканську газету
«Колгоспник України» (нинішні «Сільські вісті»), потім — у фотохроніку РАТАУ
(Радіотелеграфного агентства України). Знімав
великі будови соціалізму — «Азовсталь», «Дзержинку», ХТЗ… Було багато
планів, які перервала війна. Зарахували
Давидзона кореспондентом газети «За Радянську Україну» Південно-Західного
фронту. Її редагував полковий комісар Микола Бажан, а членами редколегії були
Олександр Корнійчук і Ванда Василевська. Вже стали
хрестоматійними його знімки, де у військовій формі Олександр Довженко і Андрій
Малишко десь на полі, розкривши планшет, щось обговорюють… В архівах
збереглися його унікальні світлини боїв поблизу Харкова, Воронежа, Сталінграда,
великий фотоматеріал про українських партизанів, який уже після перемоги він
видав у трьох книгах. Майже 50
років Яків Борисович працював фотокореспондентом газети «Радянська Україна»
(згодом — «Демократична Україна»). Спішив зафіксувати все, що відбувалось
навколо, — воїнів, які увійшли в щойно звільнений Київ, перший трамвай, що
рушив по місту, людей, які розчищали зруйнований Хрещатик. Зняв осквернені
фашистами могилу та музей Тараса Шевченка в Каневі. У свята та під час
ветеранських зустрічей надівав свій синій берет з червоною стрічкою навкіс,
бойові ордени й медалі і виходив на свою репортерську роботу. Давидзону
позували уславлені маршали: І. Конєв, В. Чуйков; хірурги: М. Коломійченко, М.
Амосов; вчені: Б. Патон, В. Глушков; авіаконструктор — К. Антонов; космонавти:
Ю. Гагарін, П. Попович, В. Терешкова; письменники: П. Тичина, М. Рильський, М.
Стельмах, О. Вишня, Ю. Яновський, В. Сосюра, О. Гончар; композитори: Л.
Ревуцький, П. Майборода; художник — В. Касіян… Яків
Давидзон умів розговорити свого героя. Якось в Україні гостював президент
В’єтнаму Хо Ші Мін. Дорогою на Київ знаний фотокореспондент умовив
організаторів візиту високого гостя зупинитись у зеленому гаї, щоб на природі,
у неофіційній обстановці, сфотографувати в’єтнамського президента. Яків
Борисович попросив главу іноземної держави, аби той… запалив цигарку, сів на
траву, підвів голову і усміхнувся. Після
«фотосесії» задоволений вождь В’єтнаму навіть пожартував на адресу
винахідливого хронікера: «Ви єсть совєтський експлуататор!». Той
пам’ятний знімок публікувався не лише в українських, а й зарубіжних газетах, на
міжнародних фотовиставках відзначений преміями і дипломами. Якова
Давидзона любили не тільки герої знімків, а й колеги. Він довго очолював секцію
фоторепортерів і художників Спілки журналістів України, щедро ділився досвідом
із колегами. Яків
Борисович переніс два інфаркти. Проте щоразу, коли зводився на ноги, брав
фотоапарат і йшов робити знімки. На схилі літ, коли померла дружина, він виїхав
до доньки у США. На чужій землі був удостоєний звання почесного доктора
Фічберзького коледжу (штат Массачусетс). Помер
знаменитий український хронікер у місті Вустер (США) 26 січня 1998 р. Але у
забуття не відійшов… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Доводять до банкрутства? ЧитатиІНФОРМРЕСУРС «Марлін» повідомив, що 38
державних підприємств, які належать до сфери управління Міненерго, протягом
першого кварталу продемонстрували чистий збиток на суму 1,6 мільярда гривень.
Найбільше в мінусі Східний гірничозбагачувальний комбінат (341,1 млн грн) та ДП
«Первомайськвугілля» (232,8 млн грн), а також «Львіввугілля» (209,4 млн грн).
Сім підприємств завершили квартал із прибутком у розмірі 1,9 млн, а одне
вважається беззбитковим. На цих об’єктах трудяться 43 078 осіб. При цьому
середня зарплата рядового працівника становить лише 13,2 тис. грн, члена
адміністративно-управлінського персоналу — 16 тис. грн, а директора — 55,8 тис.
грн.
Відреставрують чи розкрадуть ЧитатиУКРАЇНА багата пам’ятками минувшини, і, на
жаль, багато з них або вже зруйновані, або ось-ось перетворяться на руїни, чи потребують
капітального ремонту. Вочевидь, в уряді вирішили щось із цим робити. Мінкульт
заявив, що стартує проєкт «Велика реставрація». Визначено 22 об’єкти, котрими
будуть займатися цього року. Серед них будівлі Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника, фортеця у місті Хотин (Чернівецька область),
Національний художній музей у Києві, об’єкти Софійського собору, Жовківський
замок, замковий комплекс у Підгірцях та замковий комплекс в Олеську (обидва на
Львівщині), будинок музею Т. Г. Шевченка у Каневі, сцена театру ім. М.
Заньковецької у Львові та інші. Ідея сама по собі хороша, але відразу спадає на
думку «Велике будівництво», вже назване «Великим крадівництвом»…
Уже не депутат ЧитатиШУКАЛИ-ШУКАЛИ, та так і не знайшли,
вочевидь, у Центрвиборчкомі «залізобетонного» правового виходу із ситуації
навколо довиборів у парламент на 87-му окрузі. Верховний Суд знову скасував
протокол, яким В. Вірастюк визнавався переможцем брудних перегонів (без урахування
голосів виборців із проблемних дільниць). Рішення прийняте за позовом іншого
кандидата в депутати — О. Шевченка. Суд також скасував пункти постанови ЦВК від
19 травня, якою визнано недійсним голосування на тих шести проблемних дільницях
(на них після перерахунку бюлетенів виявлено менше голосів за О. Шевченка, ніж
у первинних протоколах). Вказану постанову Верховний Суд ухвалив як суд першої
інстанції. Якщо буде подана апеляція, справу переглядатиме Велика палата суду
як апеляційна інстанція, і це рішення вже буде остаточним. Всеукраїнська мережа
«Опора» заявила, що найдемократичнішим способом розв’язання проблеми могло б
стати проведення повторних виборів, яке має призначити парламент. Чого ж ніхто
такого варіанта там не розглядає? Чи бояться «слуги», що більше нахрапом округ
не візьмуть?..
Вакцинація: повзучий наступ ЧитатиСАМЕ так можна охарактеризувати темпи
проведення імунізації населення проти коронавірусу. За даними МОЗ, від початку
кампанії вакцинації (24 лютого) станом на 24 травня щеплено 978 354 особи. Із них
обидві дози одержали 75 787 чоловік (двоє отримали першу за кордоном). Станом
на 22 травня до листа очікування записалися 582 285 українців. Тим часом у
неділю, 23 травня, діагноз COVID-19 поставлено 1334 громадянам. Кажуть, такі
відносно невисокі показники зафіксовані вперше з 12 серпня 2020 року
(статистика за 11 серпня). Одужали 6999 українців, померли 68. Загалом за час
пандемії коронавірус виявили у 2 183 855 громадян, із них одужали 1 957 560,
померли 49 436.
Під «ударом» третина українців ЧитатиЗА ДАНИМИ МОЗ, у нас щороку трапляється
близько 130 тисяч випадків інсульту. Близько 40% пацієнтів помирають протягом
першого місяця від початку захворювання. Приблизно 35% людей, яких уразила ця
хвороби, — працездатного віку. Окрім страшного удару по здоров’ю окремого
громадянина, наслідком є втрати для економіки країни, які, вважають експерти,
можуть сягати 100 млрд грн на рік. Хвороба ця дуже поширена: понад 30%
українців старше 25 років перебувають у групі ризику.
Результат утішний ЧитатиЦЬОГО року Україна посіла 5-те місце на
пісенному конкурсі «Євробачення», котрий відбувавсь у Роттердамі, що в
Нідерландах. Нашу країну представляв гурт «Go_A» із піснею «Шум», який змагався
у фіналі з конкурентами із 26 країн. Це веснянка, музично переосмислена в
одному з сучасних жанрів електронної музики. Композиція зачарувала публіку,
світова преса писала про неї таке: «Це було незабутньо. І у цьому був також
біль: пісня натхнена музичною традицією району навколо Чорнобиля», «Кому б я
віддав 12 балів? Українському Go_A з треком SHUM. Просто подивіться на цю
вдумливу глибу… зі Східної Європи». Перемогу здобули італійці, на другому місці
французи, на третьому швейцарці, на четвертому ісландці. Нагадаємо, Україна
двічі посідала перше місце на цьому конкурсі. 2004 року перемогу здобула
Руслана з «Дикими танцями», 2017-го — Джамала із композицією «1944»,
присвяченою радянській депортації кримських татар.
|